Брейгель Молодший, Ян
Бре́йгель, Ян Моло́дший (нідерл. Brueghel, Jan de Jonge; 13.09.1601, м. Антверпен, тепер Бельгія — 01.09.1678, там само) — художник. Син Я. Брейгеля Старшого, онук П. Брейгеля Старшого.
|
Брейгель Молодший, Ян (Brueghel, Jan de Jonge) | |
|---|---|
| Народження | 13.09.1601 |
| Місце народження | Антверпен |
| Смерть | 01.09.1678 |
| Місце смерті | Антверпен |
| Напрями діяльності | образотворче мистецтво |
Життєпис
Навчався в майстерні батька. За його сприяння поїхав до м. Мілану, щоб вступити на службу до кардинала Ф. Борромео (1564–1631; тепер Італія), але 1623 самовільно вирушив до м. Генуї, згодом відвідав м. Валлетту (Мальта), м. Палермо (Італія), м. Париж (Франція). 1625, після смерті батька, повернувся до м. Антверпена. 12.08.1625 зареєструвався як вільний майстер в Антверпенській гільдії Святого Луки, від 1630 — декан гільдії. Успадкував майстерню батька та працював у ній. 1630 отримав замовлення від французького двору на серію картин із зображенням біблійного персонажа Адама. Згодом студія занепала, він вимушений взятись за виконання картин меншого масштабу та за меншу вартість.
У 1650-х працював у м. Парижі, 1657 повернувся до м. Антверпена.
Співпрацював із фламандськими художниками П. П. Рубенсом, Г. ван Баленом (1575–1632), Л. ван Уденом (1595–1672), зі зведеним братом А. Брейгелем (1617–1675; усі — тепер Бельгія) та ін.
Серед його учнів сини — А. Брейгель (1631; тепер Бельгія — 1697; тепер Італія), Ф. Брейгель (1635 — між 1662 та 1678; тепер Бельгія), Я. П. Брейгель (охрещений 1628; тепер Бельгія — між 1664 і 1684; ймовірно, Італія); племінник Я. ван Кессель Старший (1626 – 1679; тепер Бельгія).
1672 отримав травму ока, змушений залишити живопис.
Творчість
Наслідував художній стиль батька, часто копіював його роботи, які підписував своїм іменем. Зображував квіткові гірлянди, спочатку копіюючи батька, а потім — стиль художника Д. Зегерса (1590–1661; тепер Бельгія).
Автор близько 340 картин. Писав різноманітні пейзажі: ведута, сільську місцевість, море, райські, алегоричні сцени, пекло тощо. Почав зображувати тварин в пейзажі.
В алегоричних полотнах відтворював теми п’яти почуттів та чотирьох стихій, а також жахи війни, що пов’язано із подіями Тридцятилітньої війни («Алегорія війни») тощо.
Розвивав пародійний жанр «мавпячих сцен», або «синжері» (фр. Singeries — комічна гримаса, витівка) — кумедні сценки, де зображено одягнених тварин (переважно мавп), які зайняті людськими справами. Прикладом є серія полотен «Алегорія тюльпаноманії», або «Сатира тюльпаноманії» (1640-ві).
Картини митця зберігають у музеї Прадо, Музеї історії мистецтв у Відні, Метрополітен-музеї, Луврі, Ермітажі та ін.
Література
- Ertz K., Nitze-Ertz C. Breughel — Brueghel : Pieter Breughel de Jonge (1564–1637/8), Jan Brueghel de Oude (1568–1625) : een Vlaamse schildersfamilie rond 1600. Lingen : De Luca, 1998. 439 p.
- Schepers B. «La folie des singes à Anvers au XVIIe siècle» // Les Collections de la République des Lettres. 2019. Vol. 4. P. 153–172.
- Jan Brueghel the Younger // Getty. 2026. URL : https://www.getty.edu/art/collection/person/103K3C
- Jan Breughel (II) // RKD-Nederlands Instituut voor Kunstgeschiedenis. 2026. URL : https://research.rkd.nl/nl/detail/https%3A%2F%2Fdata.rkd.nl%2Fartists%2F13289
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Брейгель Молодший, Ян // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Брейгель Молодший, Ян (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 29.06.2026