Бревіс (мовознавство)

Бре́віс (лат. brevis — короткий, нетривалий) — надрядковий діакритичний знак на позначення коротких голосних звуків. Зображують у вигляді маленького півкола над літерою, яка може позначати як довгий, так і короткий голосний.

Використовують у навчальній літературі, словниках давньогрецької, латинської, мови туарегів тощо. Наприклад, грец. πῡρᾰμίς — піраміда. Вживають у в’єтнамській, румунській (ă), есперанто (ŭ) та інших мовах.

В українській мові означає нескладовий характер голосної та вживається над літерою и, утворюючи літеру й.

Література

1. Звонська Л. Л., Корольова Н. В., Лазер-Паньків О. В. та ін. Енциклопедичний словник класичних мов. 2-ге вид., випр. і допов. Київ : ВПЦ «Київський університет», 2017. 552 с.