Браннер, Ганс Крістіан

Бра́ннер, Га́нс Крістіа́н (дан. Branner, Hans Christian; 23.06.1903, м. Ордруп, Данія — 24.04.1966, м. Копенгаген, Данія) — письменник, перекладач. Писав данською мовою.

Браннер, Ганс Крістіан (Branner, Hans Christian)
Народження	23.06.1903
Місце народження	Ордруп, Данія
Смерть	24.04.1966
Місце смерті	Копенгаген, Данія
Місце поховання	Копенгаген, Данія
Alma mater	Копенгагенський університет
Місце діяльності	Данія
Напрями діяльності	Література, перекладацька діяльність

Життєпис

Народився в сім’ї освітян: батько був директором, а мати — викладачем гімназії. Закінчив гімназію м. Ордрупа (1921). Навчався на філологічному факультеті Копенгагенського університету (1921–1923).

У 1922–1923 зацікавився театром і зайнявся акторським мистецтвом. Цей досвід згодом допоміг йому стати драматургом (див. Драматургія).

Працював у книжковому видавництві Вальдемара Вільгельма Піо (з 1928 видавництво Єсперсена і Піо; данськ. — V. Pios Forlag, Jespersen and Pios Forlag), пройшов шлях від стажера до керівника складу (1923–1932). Залишив роботу у видавництві, почав писати радіоп’єси та новели.

У періоди творчих криз, які траплялись доволі часто, Браннер ізолювався на острові Агерсе (у протоці Великий Бельт; див. Данські протоки), проводячи там місяці на самоті, щоб зосередитися на письменництві. Також займався перекладацькою діяльністю (здебільшого через фінансові проблеми). Перекладав твори Ф. Дюрренматта, Ф. Кафки і Т. Манна.

У 1950-х — на початку 1960-х загострились проблеми зі здоров’ям, посилились творчі кризи, що вплинуло на письменницьку продуктивність.

Був одним із членів-засновників Данської академії (1960).

Помер у віці 62 років у м. Копенгагені. Похований на кладовищі Хьорсхольм.

Творчість

1932 дебютував у літературі, створюючи радіоп’єси. Став одним із перших данських авторів, хто збагнув специфіку радіомовлення та навчився формувати глибокий психологізм через голоси, інтонації та звукові ефекти.

У 1936 світ побачили його перше велике оповідання «Закваска» (дан. «Surdejen») та знаковий антифашистський роман «Іграшки» (дан. «Legetøj»).

Перша збірка новел «Невдовзі ми підемо» (дан. «Om lidt er vi borte») вийшла друком 1939, основною тематикою творів якої були швидкоплинність життя та усамітнення людини. 1944 вийшла друком друга збірка «Дві хвилини мовчання» (дан. «To minutters stilhed»). Назва книги відсилає до традиції двох хвилин мовчання, які запровадили в Західній Європі після Першої світової війни для вшанування пам’яті загиблих.

У той же період Браннер анонімно брав участь у підпільній діяльності Руху Опору, опублікував оповідання «Страх» (дан. «Angst»).

1945 переклав данською мовою культовий роман Ф. Кафки «Процес».

Один із найвідоміших романів письменника «Наїзник» (дан. «Rytteren», 1949) згодом було адаптовано під однойменну театральну п’єсу. Цього ж року Браннер переклав данською мовою «Замок» Ф. Кафки.

У 1952 написав п’єсу «Брати і сестри» (дан. «Søskende»), головною темою якої є роз’єднаність суспыльства. Через конфлікти всередині однієї родини Браннер показує болісне прагнення особистості подолати самотність і знайти духовне єднання з іншими. За цією п’єсою 1966 у Данії створено однойменний фільм.

1955 вийшов друком роман «Ніхто не знає ночі» (ддан. «Ingen kender natten»), присвячений філософському осмисленню окупації та морального вибору людини.

П’єса «Фермопіли» (дан. «Termopylæ», 1958) присвячена Руху Опору в Данії під час нацистської окупації.

У романах Браннер часто досліджував моральну напругу, дитячі психологічні травми та міжособистісне відчуження, нерідко через інтроспективні наративи, на які вплинули фрейдистські ідеї та екзистенційні проблеми.

Нагороди і визнання

Данські літературні стипендії «Ліга Емми Берентцен» (1934), Софуса Міхаеліса (1938), Отто Бенцона (1950).

Літературна премія «Золоті лаври» (1950; Данія); почесна премія Данських драматургів (1961).

Медаль Людвіга Гольберга (див. Л. Гольберг) за внесок у данську драматургію (1954).

Іменем Браннера названо вулиці у Копенгагені та Ольборзі. Також його ім’я носять деякі щорічні гранти чи пам’ятні стипендії, які періодично присуджують молодим драматургам і прозаїкам Данії.

Твори

Legetøj : roman. København : Gyldendal, 1936. 288 s.
Barnet leger ved stranden : roman. København : Gyldendal, 1937. 264 s.
Om lidt er vi borte : noveller. København : Gyldendal, 1939. 212 s.
Drømmen om en kvinde : roman. København : Gyldendal, 1941. 248 s.
Historien om Børge : roman. København : Gyldendal, 1942. 182 s.
To minutters stilhed : noveller. København : Gyldendal, 1944. 196 s.
Angst : noveller. København : Gyldendal, 1947. 174 s.
Rytteren : roman. København : Gyldendal, 1949. 192 s.
Søskende : skuespil i tre akter. København : Gyldendal, 1952. 98 s.
Ingen kender natten : roman. København : Gyldendal, 1955. 312 s.
Ariel : noveller. København : Gyldendal, 1963. 156 s.

Література

Markey T. L. H.C. Branner. Twayne Publishers, 1973. 186 p.
Skyum-Nielsen E. Hans Christian Branner. [København] : Gyldendal, 1980. 165 p.
A History of Danish Literature / ed. S. H. Rossel. University of Nebraska Press, 1992. 709 p.
Mussari M. On Branner, On Blixen: The Battle over" Rytteren". Scandinavian Studies, 2003, 75.4. P. 527–538.
Mussari M. Hans Christian Branner: Angst and the Existential Crisis of War in Denmark. Nordic War Stories / ed. M. Stecher-Hansen. Berghahn Books, 2021. P. 135–154.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю: Браннер, Ганс Крістіан // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Браннер, Ганс Крістіан (дата звернення: 12.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 22.08.2026