Брандмауер (будівництво)
Брандма́уер (з нім. Brandmauer, від brand — пожежа, mauer — стіна) — глуха капітальна стіна з вогнетривкого матеріалу (камінь, цегла, бетон), що відділяє один будинок від іншого або розділяє різні частини однієї будівлі чи споруди з метою перешкоджання поширенню пожежі.
Брандмауер має самостійний фундамент, проходить по всій ширині й висоті будівлі чи споруди, вивищуючись над дахом щонайменше на 0,7 м. Конструктивне виконання має забезпечити стійкість брандмауера як самостійної конструкції, незалежно від прилеглих до нього стін чи перегородок. У брандмауері не повинно бути отворів. Якщо цього неможливо уникнути з функціональних причин, то заповнення, наприклад, дверних прорізів виконують вогнетривким матеріалом (протипожежні двері).
Брандмауери з’явилися у щільній міській забудові середньовічної Європи й поширилися спершу на міста Західної України в 15 ст.; від 19 ст. — на всій території України. Це породило тип так званої брандмауерної забудови, коли будинки розташовані уздовж вулиці (площі) впритул один до одного, розділені брандмауерами (забудова Площі Ринок у Львові, а також усіх вулиць у його історичному центрі).
Література
- Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 53.
- Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва ; Головкиївархітектура, 2002. С. 70.
- Weber A., Dustdar Sh. Haptic Systems Architecture Modeling. Wien : Springer, 2012. 124 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Брандмауер (будівництво) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Брандмауер (будівництво) (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 24.07.2021
