Брадіс, Володимир Модестович

Бра́діс, Володи́мир Моде́стович (рос. Брадис, Владимир Модестович; 23.12.1890, м. Псков, тепер РФ — 23.05.1975, м. Калінін, тепер Твер, РФ) — математик, педагог, член-кореспондент Академії педагогічних наук РРФСР (з 1955; тепер Російська академія освіти), доктор педагогічних наук (з 1958), укладач Брадіса таблиць.

Брадіс, Володимир Модестович (Брадис, Владимир Модестович)
Народження	23.12.1890
Місце народження	Псков
Смерть	23.05.1975
Місце смерті	Твер
Alma mater	Санкт-Петербурзький державний університет
Місце діяльності	Російська імперія, СРСР
Напрями діяльності	Математика

Відзнаки
Ордени	орден Леніна (1953), медаль К. Д. Ушинського (1947).
Почесні звання	заслужений діяч науки РРФСР (з 1957).

Життєпис

Народився у багатодітній сім’ї народних вчителів, батько завідував міською школою.

Вступив 1901 на навчання до Псковської класичної чоловічої гімназії. Став членом конспіративного гуртка соціалістів-революціонерів (1907; див. Партія соціалістів-революціонерів). У 7-му класі був виключений із гімназії (березень 1908) за поширення нелегальної літератури. Перебував під домашнім арештом, двічі — у тюрмі для політичних в’язнів. Засланий 1909 на три роки у Тобольську губернію під нагляд поліції (с-ще Березово, тепер Ханти-Мансійський автономний округ Тюменської області, РФ). Працював на лісосплаві, займався самоосвітою, вивчав математику, англійську та німецьку мови. 1912 на короткий час повернувся в рідне місто.

Достроково (за три роки) закінчив фізико-математичний факультет Петроградського університету (1915; тепер Санкт-Петербурзький державний університет). Залишився в аспірантурі на кафедрі математики, одночасно працював штатним викладачем математики у Комерційному училищі при Путіловському заводі (тепер Кіровський завод, м. Санкт-Петербург).

1917 переїхав із дружиною у м. Твер, де працював на постійних курсах Тверського губернського земства, вів заняття з математики та методики її викладання.

Від 1920 працював в Інституті народної освіти (тепер Тверський державний університет): старший викладач, доцент (з 1928), завідувач кафедри математики (з 1930), професор (з 1934), завідувач кафедри алгебри й геометрії (1937–1959), після виходу на пенсію керував аспірантами, був професором-консультантом (1965–1971). Паралельно викладав математику на робітничому факультеті (1921–1930). У різні роки обіймав посади декана фізико-математичного факультету, заступника директора з навчально-наукової роботи. Здобув 1946 звання професора (без захисту докторської дисертації) за оригінальні праці та наукові дослідження. Рідкісний для СРСР науковий ступінь доктора педагогічних наук (методика викладання математики) здобув 18.01.1958.

Вів громадську діяльність, був обраний делегатом Першого з’їзду рад Калінінської області (1935; тепер Тверська область, РФ). Після початку Другої світової війни увійшов до народного ополчення (1941), працював у комісії з розслідування злочинів нацистів (див. Націонал-соціалізм) на окупованих територіях Калінінської області.

Наукова діяльність

Головні праці присвятив теоретичним і методичним питанням викладання математики, пришвидшенню та збільшенню точності обчислень (в умовах відсутності калькуляторів), розвитку математичних здібностей учнів середньої школи.

Уклав брошуру «Таблиці чотиризначних логарифмів і натуральних тригонометричних величин» (опубліковано 1921), що дістали неофіційну назву «таблиці Брадіса». Під час роботи над нею вибрав кілька найнеобхідніших для практичних розрахунків алгебраїчних функцій (квадрати й куби чисел, квадратні й кубічні корені), тригонометричних функцій, логарифмів тощо і обчислив усі їхні значення в широкому інтервалі аргументів з прийнятною точністю (чотири знаки після коми). Результати обчислень подав у вигляді зручних для практичного користування таблиць. Були багаторазово перевидані (пізніше як «Чотиризначні математичні таблиці»), їх застосовували для практичних обчислень кілька поколінь учнів, студентів, інженерів та ін. фахівців. Упродовж 1928–1988 таблиці перевидавали 57 разів.

Автор серії випусків «Як треба обчислювати?» (з 1929), праць «Арифметика наближених обчислень» (1930), «Помилки в математичних міркуваннях» (1938, у співавторстві), «Елементи теорії чисел» (1943), «Засоби та способи елементарних обчислень» (1948). Досвід практичної роботи втілив у посібнику «Методика викладання математики в середній школі» (1949). Книги набули широкої популярності, їх багаторазово перевидавали (з авторськими доповненнями й переробками).

Автор понад 100 праць: статей, підручників, навчальних і методичних посібників. Був членом Вищої атестаційної комісії (1954–1959).

Нагороди та визнання

Нагороджений орденом Леніна (1953), медаллю К. Д. Ушинського (1947).
Заслужений діяч науки РРФСР (з 1957).
На будівлі Тверського державного університету вченому встановлено меморіальну дошку.
Праці Брадіса перекладено багатьма мовами, зокрема українською, молдавською, болгарською, чеською, румунською, німецькою, китайською тощо.

Праці

На путях математики : Статьи В. М. Брадиса, Д. Л. Волковского, С. Н. Жаркова [и др.]. Москва : Мир, 1926. 128 с.
Средства и способы элементарных вычислений. 2-е изд. Москва ; Ленинград : Изд-во Акад. пед. наук РСФСР, 1951. 196 с.
Методика преподавания математики в средней школе. 3-е изд. Москва : Учпедгиз, 1954. 504 с.
Ошибки в математических рассуждениях. 3-е изд. Москва : Просвещение, 1967. 192 с. (у співавт.).
У к р. п е р е к л. — Чотиризначні математичні таблиці. Харків : Весна, 2013. 80 с.

Література

Брадис Владимир Модестович // Бородин А. И., Бугай А. С. Выдающиеся математики : биогр. слов.-справ. 2-е изд., перераб. и доп. Киев : Радянська школа, 1987. С. 81.
Данилова Е. Ф. Владимир Модестович Брадис : к 100-летию со дня рождения. Тверь : Изд-во ТГУ, 1990. 40 с.

Автор ВУЕ

В. І. Бурлаков

Покликання на цю статтю: Бурлаков В. І. Брадіс, Володимир Модестович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Брадіс, Володимир Модестович (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 29.04.2026