Брагалья, Антон Джуліо

Брагалья 500px-Bragaglia a giulio.jpg

Брага́лья, Анто́н Джу́ліо (італ. Bragaglia, Anton Giulio; 11.02.1890, комуна Фрозіноне, регіон Лаціо, провінція Фрозіноне, Італія — 15.07.1960, м. Рим, Італія) — художник, фотограф, кінорежисер, критик, театральний діяч.

Брагалья, Антон Джуліо

(Bragaglia, Anton Giulio)

Народження 11.02.1890
Місце народження Фрозіноне
Смерть 15.07.1960
Місце смерті Рим
Напрями діяльності образотворче мистецтво, фотографія, кіномистецтво, театральна діяльність


Життєпис

Від 1906 — асистент режисера в кіностудії, якою керував його батько. Здобув досвід, працюючи з М. Казеріні, Е. Гуаццоні та ін. Захоплювався археологією.

Від 1911 — головний редактор газети «Л’Артіста» (італ. «L'Artista», укр. «Митець»). Співпрацював із членами міланської групи футуристів, яку очолював Ф. Т. Марінетті.

1916 заснував авангардний часопис «Кронаке ді актуаліта» (італ. «Cronache di Attualità», укр. «Актуальні хроніки»), де з погляду футуризму висвітлено проблеми науки, музики, мистецтва декоративно-ужиткового, літератури, моди, спорту, кінематографії, театру, світського життя тощо. Із виданням співпрацювали Л. Піранделло, Дж. де Кіріко, О. Кокошка, П. Пікассо, К. Карра, Ю. Евола та ін. Цього самого року організував кіностудію «Новіссіма-філм» (італ. «Novissima-Film»). У співпраці з художником, сценографом Е. Прамполіні (1894–1956; Італія) зняв стрічки — авангардні експерименти: «Таїс» (1917, італ. «Thais») і «Злі чари» (1918, італ. «Perfido incanto») та ін.

Від 1918 — засновник і керівник галереї «Мистецький дім Брагальї» у м. Римі, яку відкрив виставкою Дж. Балла. Організовував покази робіт Дж. де Кіріко (1919), Е. Шиле (1920), О. Цадкіна (1921) та ін.

Засновник (1922) і керівник (до 1936) експериментального «Театру незалежних».

1937–1943 очолював фонд «Театр мистецтв».

Остання постановка — «Маскарад» П. Масканьї в Римському оперному театрі (1960).

Похований на цвинтарі Верано в м. Римі.

Творчість

Брагалья і фотографія

Розпрацював футуристичну техніку фотодинамічної фотографії. 1911 опублікував працю «Футуристичний динамізм» (двічі перевидана 1913), де виклав футуристичну теорію фотографії, спираючись на хронофотографію Е.-Ж. Маре. Опублікував маніфест «Фотографія руху» (1913).

Брагалья і театр

«Театр незалежних» був інноваційним театральним майданчиком, де презентували експериментальний репертуар на твори Л. Піранделло, Ю. О’Нілла, А. Шніцлера, Г. Апполінера, М. де Гельдерода, М. де Унамуно, М. Метерлінка, Ю. Стріндберга, Ф. Ведекінда та футуристичні синтези (короткі драматичні твори) Ф.Т. Марінетті та ін., пантоміми, танцювальні вистави тощо.

Брагалья прагнув повернути драмі театральність, використовував світло, багатовимірний простір, маски та костюми для досягнення сюрреалістичного ефекту (див. Сюрреалізм). Поставив понад 150 вистав. Гастролював містами Європи та США.

Автор публікацій про театр, танець, кіно, археологію. Писав критичні нариси та рецензії.

Нагороди та визнання

На честь митця названо художню школу Фрозіноне (1982) та вулицю в м. Римі.

Додатково

Співпрацював зі своїми братами — актором Артуро (1893–1962) та кінорежисером Карло Людовіко (1894–1998; обидва — Італія).

Праця

Література

  1. Lista G. Futurismo e fotografia. Milan : Edizioni Multhipla, 1979. 356 р.
  2. Alberto Cesare Alberti, Sandra Bevere, Paola Di Giulio. Il Teatro Sperimentale degli Indipendenti (1923-1936). Roma : Bulzoni Editore, 1984.
  3. Lista G. Cinéma et photographie futuriste. Paris : Skira-Flammarion Éditeur, 2008. 332 р.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Брагалья, Антон Джуліо // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Брагалья, Антон Джуліо (дата звернення: 11.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
12.12.2025

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶