Бофорт, Френсіс
|
Бофорт, Френсіс (Beaufort, Francis) | |
|---|---|
| Народження | 27.05.1774 |
| Місце народження | Наван, Ірландія (держава) |
| Смерть | 17.12.1857 |
| Місце смерті | Гов, Велика Британія |
| Місце діяльності | Велика Британія, Ірландія (держава) |
| Напрями діяльності | гідрографія, картографія, військова справа |
Бо́форт, Фре́нсіс (англ. Beaufort, Francis; 27.05.1774, м. Наван, Ірландія — 17.12.1857, м. Гов, Велика Британія) — організатор науки, гідрограф, картограф, морський офіцер, контрадмірал (з 1846), член Лондонського королівського товариства (з 1814), Королівського астрономічного товариства (з 1829), Королівського географічного товариства (з 1830), Ірландської королівської академії, Американського філософського товариства (з 1840).
Життєпис
Походив з родини французьких гугенотів. Його батько Д. Бофорт був священником у м. Навані, картографом, членом Ірландської королівської академії (1792 створив нову географічну карту Ірландії). 1789 Бофорт влаштувався на корабель Британської Ост-Індійської компанії. 1790 розпочав військово-морську кар’єру. На фрегаті «Аквілон» брав участь у Битві першого червня (1794) з французьким революційним флотом. Після поранень у 1800 впродовж двох реабілітаційних років допомагав інженеру-винахіднику і засновнику Ірландської королівської академії Р. Еджворту (1744; Велика Британія — 1817; Ірландія) будувати семафорну лінію від м. Дубліна до м. Голвея (Ірландія).
Повернувся на флот, за дорученням Британського адміралтейства 1808 провів гідрографічне дослідження естуарію р. Ла-Плата. 1810 призначений капітаном Королівського флоту. 1811–1812 склав карти територій східного узбережжя Середземного моря, досліджував Південну Анатолію, виявив та ідентифікував низку античних архітектурних пам’яток, зокрема Ворота Адріана (тепер у м. Анталії, Туреччина).
1829 Бофорта призначено гідрографом Британського адміралтейства, де він прослужив 26 років. За цей період створення нових карт збільшилося з 19 (1830) до 1 230 (1855). У 1831 було сформовано Наукове відділення Британського адміралтейства, яке адміністрував Бофорт (включно з Гринвіцькою королівською обсерваторією та обсерваторією на мисі Доброї Надії). Був організатором основних морських досліджень та експериментів того періоду, зокрема експедицій дослідного корабля «Бігль» під командуванням капітана Р. Фіцроя (1805‒1865; Велика Британія) і Ч. Р. Дарвіна; антарктичної подорожі Дж. К. Росса для проведення масштабних вимірювань земного магнетизму (1839–1843) тощо. Керував Арктичною радою під час пошуків зниклого полярного дослідника Дж. Франкліна.
Наукові здобутки
Автор шкали оцінки сили (швидкості) вітру (див. Бофорта шкала). За результатами досліджень Південної Анатолії опублікував книгу «Караманія, або короткий опис південного узбережжя Малої Азії та залишків античності» (1817). Організував дослідження й узагальнив дані щодо припливних ритмів навколо британських берегів, опублікував перше видання «Адміралтейських таблиць припливів» (1833). Розробив оригінальну систему шифрування (використано для роторних шифрувальних машин).
Нагороди і визнання
1848 отримав титул сера, став лицарем-командором ордена Лазні.
На честь Бофорта названо море Північного Льодовитого океану (див. Бофорта море), а також острів в Антарктиці.
Праці
- Karamania, or a brief description of the south coast of Asia-Minor and of the remains of antiquity : with plans, views, &c. : collected during a survey of that coast, under the orders of the lords commissioners of the admiralty, in the years 1811 & 1812. London : R. Hunter, 1817. 299 p.
Література
- Friendly A. Beaufort of the Admiralty: the Life of Sir Francis Beaufort 1774–1857. New York : Random House, 1977. 362 p.
- Dunlop S. Weather : A Very Short Introduction. Oxford : Oxford University Press, 2017. 158 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Гайко Г. І. Бофорт, Френсіс // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бофорт, Френсіс (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 02.09.2026
