Борін, Борис Абрамович

Бо́рін, Бори́с Абра́мович (справжнє прізвище — Шва́рцман; 01.12.1899, м. Одеса, тепер Україна — 09.02.1965, м. Чернівці, тепер Україна) — режисер, Народний артист України (1960).

Борін, Борис Абрамович
Справжнє прізвище	Шварцман
Народження	01.12.1899
Місце народження	Одеса
Смерть	09.02.1965
Місце смерті	Чернівці (місто)
Напрями діяльності	театральне мистецтво

Відзнаки
Ордени	Знак Пошани

Життєпис

«Алея Зірок» діячів культури і мистецтва. Театральна площа, м. Чернівці

Могила митця входить до Історико-культурного заповідника «Кладовища по вул. Зеленій» (м. Чернівці)

1923 закінчив Першу державну театральну студію в м. Одесі. Відтоді працював у різних театрах, зокрема в одеському районному драмтеатрі (1923), «Майстерні соціалістичної драми» («Массодрама»; 1924), Одеському російському драмтеатрі ім. А. Іванова (1925–1928; тепер Одеський обласний академічний драматичний театр), Театрі Революції (1928–1931, 1935–1944; тепер Одеський академічний український музично-драматичний театр ім. В. Василька), Харківському українському драматичному театрі Революції (1931–1935).

Упродовж 1944–1948 — режисер, 1948–1965 — головний режисер Чернівецького державного українського драматичного театру (від 1954 Чернівецький обласний український музично-драматичний театр ім. О. Кобилянської; тепер Чернівецький академічний обласний український музично-драматичний театр ім. Ольги Кобилянської).

Помер і похований у м. Чернівцях на християнському цвинтарі МКП «Заповідник».

Творчість

Був митцем широкого творчого діапазону. Сприяв розвитку театральної культури Буковини, зокрема — театру ім. О. Кобилянської.

Основні вистави: «Житейське море» І. Карпенка-Карого (1945), «Єгор Буличов та інші» М. Горького (1945); «Отелло» В. Шекспіра (1949), «Вій, вітерець» Райніса (1951), «Тев’є-молочник» за Шолом-Алейхемом (1956), «Оптимістична трагедія» В. Вишневського (1900–1951; тепер Росія;1957), «Урієль Акоста» К. Гуцкова (1960), «Іркутська історія» О. М. Арбузова (1960). Продовжив творчі пошуки, започатковані В. Васильком, зі створення буковинського сценічного літопису. У співпраці з місцевими драматургами створив вистави «Весняний потік» (1949) і «Ярослава» (1953) З. Прокопенка (1918–1952; тепер Україна), «Лук’ян Кобилиця» Л. Балковенка (1885–1968; тепер Україна) та Г. Мізюна (1902–1963; тепер Україна; 1955), «Леся» М. Андрієвич (1959), «Вітрова донька» В. Зубаря (1923–1994; тепер Україна; 1962).

Здійснив постановку «У неділю рано зілля копала» В. Василька за О. Кобилянською (1955).

Вшанування

Орден «Знак Пошани» (1960).

Пам’ять Боріна увіковічнено на Алеї зірок у Чернівцях (2000).

Література

Сулятицький Т. Слово про митця // Театр. бесіда. 2000. № 2.

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ

Покликання на цю статтю: Борін, Борис Абрамович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Борін, Борис Абрамович (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 27.07.2026