Боровик, Євген Станіславович

Борови́к, Євге́н Станісла́вович (24.04.1915, м. Петроград, тепер Санкт-Петербург, Росія — 07.02.1966, м. Харків, тепер Україна) — фізик-експериментатор, доктор фізико-математичних наук (з 1955), професор (з 1957), член-кореспондент АН УРСР (з 1961).

Боровик, Євген Станіславович
Народження	24.04.1915
Місце народження	Санкт-Петербург
Смерть	07.02.1966
Місце смерті	Харків
Напрями діяльності	фізика твердого тіла, магнетизм, техніка низьких температур, фізика і техніка високого вакууму, фізика плазми, теплопровідність зріджених газів

Життєпис

Народився в сім’ї науковців. 1937 закінчив Ленінградський індустріальний інститут (тепер Санкт-Петербурзький політехнічний університет Петра Великого).

Від 1945 працював у Харківському фізико-технічному інституті АН УРСР (тепер Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут» НАН України). Захисти 1947 кандидатську дисертацію з теплопровідності рідин. Від 1958 — завідувач лабораторії з вивчення властивостей плазми розрядів за високого і надвисокого тисків.

Водночас від 1950 — у Харківському університеті (тепер Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна): завідувач кафедри надвисокого вакууму, з 1957 — професор.

Помер раптово. Похований на харківському міському кладовищі № 2.

Наукова діяльність

Провадив дослідження у галузях фізики твердого тіла і рідин, магнетизму, техніки низьких температур, фізики і техніки високого вакууму, фізики плазми і проблем керованих термоядерних реакцій, теплопровідності зріджених газів — азоту, метану, окису вуглецю.

Праці з фізики твердого тіла присвячені дослідженню поведінки електронів у металах у сильних електричних і магнітних полях.

Із Б. Лазарєвим розробив кріоадсорбційний і кріоконденсаційний методи отримання надвисокого вакууму (1949–1957); побудував відповідні кріогенні конденсаційні насоси, які дозволили досягти тисків 10^-10–10^-13 мм рт. ст.

Створив низку кріогенних термоядерних пасток, надпровідних соленоїдів, кріомагнітних і кріогенно-вакуумних технологій.

Автор понад 120 наукових праць і винаходів. Засновник наукової школи.

Нагорода

Орден «Знак пошани».

Праці

Изменения сопротивления металлов в магнитном поле при низких температурах // Журнал экспериментальной и теоретической физики. 1952. Т. 23. № 1 (7). С. 91–100.
Гальваномагнитные явления и свойства электронов проводимости в металах // Известия Академии наук СССР. Серия: Физика. 1955. Т. 19. № 4. С. 432.
Лекции по феромагнетизму. Харьков : Харьковский университет, 1960. 234 с. (у співавт.).
Лекции по магнетизму. Харьков : Харьковский университет, 1966. 360 с. (у співавт.).

Література

Юферов В. Б. Евгений Станиславович Боровик. Вторая криогенная лаборатория УФТИ // Вопросы атомной науки и техники. 2004. № 6. С. 65–80.
Еременко В. В., Боровиков В. С. Евгений Станиславович Боровик: К девяностолетию со дня рождения // Физика низких температур. 2005. Т. 31. Вып. 3–4. С. 247–248.
Храмов Ю. А. История физики. Киев : Феникс, 2006. 1176 с.
Історія Національної академії наук України. 1961–1965 : в 2 ч. / Уклад.: Л. М. Яременко, Г. В. Індиченко, О. І. Вербіцька. Київ : Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, 2020–2023.
Боровик Євген Станіславович (24.04.1915–07.02.1966) // Національна академія наук України. URL: https://old.nas.gov.ua/UA/PersonalSite/Pages/Biography.aspx?PersonID=0000001270

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю: Боровик, Євген Станіславович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Боровик, Євген Станіславович (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 08.09.2025