Борковський, Іван Іванович
Борко́вський, Іва́н Іва́нович (08.09.1897, с. Чортовець, тепер Коломийського району Івано-Франківської області, Україна — 17.03.1976, м. Прага, тепер Чехія) — археолог, доктор наук (1961), дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (з 1931).
|
Борковський, Іван Іванович | |
|---|---|
| Народження | 08.09.1897 |
| Місце народження | Чортовець |
| Смерть | 17.03.1976 |
| Місце смерті | Прага |
| Місце поховання | Ольшанський цвинтар |
| Alma mater | Український вільний університет, Карлів університет |
| Місце діяльності | Україна, Чехословаччина |
| Напрями діяльності | Історичні науки, археологія |
Життєпис і діяльність
Початкову освіту здобув у народних школах сіл Чортовець та Ямниця (тепер Івано-Франківського району Івано-Франківської області). Середню освіту почав здобувати в учительській семінарії в м. Станіславові (тепер м. Івано-Франківськ), однак перервав навчання після початку Першої світової війни.
1914–1918 перебував на військовій службі в австро-угорській армії. 1918–1920 служив в Українській галицькій армії та Червоній українській галицькій армії.
1920 у складі армійської групи під командуванням А. Кравса перейшов кордон із Чехословаччиною (тепер Чехія), де був інтернований (табір Йозефов поблизу м. Праги). Після звільнення з табору для продовження навчання склав іспити на атестат зрілості в Українській гімназії в м. Празі. Віл 1921 жив і працював у цьому місті. 1921–1924 навчався на філософському факультеті Українського вільного університету (УВУ), паралельно здобував освіту в Карловому університеті (1922–1926). У наступні роки на філософському факультеті останнього готував дисертацію «Східна культурна область і питання культури шнурової кераміки» (чес. «Východní oblast a otázka kultury šňůrové»; захистив 1929, здобувши ступінь доктора філософії в галузі археології).
Очолював багаторічні розкопки Празького граду (з кінця 1920-х; раніше, у студентські роки працював тут упродовж кількох сезонів) та Чернінського палацу. Досліджував ранньослов’янську кераміку, яку виділив в окрему празьку культуру.
1933 прийняв чехословацьке громадянство.
Від 1933 викладав в УВУ як приват-доцент, з 1936 — неординарний професор, з 1938 — ординарний професор, 1939–1940 і 1941–1943 — ректор.
Упродовж 1930-х брав участь в українських наукових з’їздах у м. Празі, наукових конференціях, з’їздах і конгресах з археології. Підготував близько 200 наукових публікацій.
Після Другої світової війни залишився в Чехословаччині. 1945 на короткий час був заарештований через зв’язки з українськими еміграційними установами. 1954–1976 очолював відділення середньовічної археології Інституту археології Чехословацької академії наук (тепер Інститут археології АН Чеської Республіки).
1960 захистив дисертацію «Празький Град у світлі нових досліджень» (чес. «Pražský hrad ve světle nových výzkumů»), здобувши ступінь доктора наук (докторські ступені за радянським зразком запроваджено в Чехословаччині з 1953).
Голова Чехословацького археологічного товариства (1968–1975).
Похований на Ольшанському цвинтарі в м. Празі.
Науковий доробок
Наукові праці Борковського є фундаментальними для чеської середньовічної археології та дослідження ранньої історії слов’ян. Першим описав празький тип кераміки, виділив Празьку археологічну культуру 6–7 ст. і обґрунтував її зв’язок із праслов’янськими племенами. Підготував низку фундаментальних досліджень про археологічні пам’ятки м. Праги. 1950 відкрив залишки фундаменту і стін церкви Святої Марії — найдавнішої церкви у м. Празі, заснованої князем Боривоєм I (існувала з кінця 9 ст., останні згадки датують 13 ст.).
Визнання
На честь Борковського названо вулиці в м. Івано-Франківську та с. Чортовці, де науковцю також встановлено меморіальну дошку.
Експозиція, присвячена його археологічним відкриттям, діє в Музеї Празького граду (м. Прага).
Праці
- Staroslovanská keramika ve střední Evropě : studie k počátkům slovanské kultury. Praha : Nákladem vlastním, 1940. 113 s.
- O počátcích Pražského hradu a o nejstarším kostele v Praze. Praha : Orbis, 1949. 96 s.
- Svatojiřská bazilika a klášter na Pražském hradě. Praha : Academia, 1975. 162 s.
Література
- Левкун Я. Іван Борковський — громадсько-політичний діяч, січовий стрілець і представник Празької школи української археології // Схід. 2009. № 8 (99). С. 26–31.
- Nechvátal B. Vzpomínka na Ivana Borkovského // Archaeologia historica. 2009. Roč. 34. Čís. 2. S. 864–866.
- Левкун Я. Історія досліджень наукової спадщини чехословацького археолога Івана Борковського // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології : зб. наук. праць. Чернівці : Прут, 2010. Т. 1 (29). С. 63–77.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Борковський, Іван Іванович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Борковський, Іван Іванович (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 26.08.2026
