Бончев, Георгій

Бончев, Георгій (Бончев, Георги Николов)
Народження	06.08.1866
Місце народження	Жеравна, Болгарія
Смерть	07.03.1955
Місце смерті	Софія
Alma mater	Загребський університет
Місце діяльності	Болгарія, Софійський університет
Напрями діяльності	геологія, мінералогія, петрографія, гемологія, геоархеологія

Відзнаки
Ордени	За військові заслуги, За громадянські заслуги, Святий Олександр
Медалі	За науку і мистецтво
Премії	ім. Димитрова І ст.

Бо́нчев, Гео́ргій (болг. Бончев, Георги Николов; 06.08.1866, с. Жеравна, тепер Сливенської області, Болгарія — 07.03.1955, м. Софія, Болгарія) — вчений у галузі геології, мінералогії, петрографії, педагог, засновник гемології та геоархеології в Болгарії, академік Болгарської академії наук (з 1900), дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка (з 1924).

Життєпис

1888 закінчив Апріловську гімназію (тепер Національна Апріловська гімназія) у м. Габрово (Болгарія). У 1888–1893 вивчав природничі науки у Загребському університеті (Хорватія); одночасно працював асистентом на кафедрі мінералогії (1891–1893), викладав геологію.

1893 захистив дисертацію, здобув ступінь доктора філософії в галузі кристалографії та повернувся до Болгарії.

Від 01.10.1893 — надзвичайний (позаштатний) доцент кафедри мінералогії та геології Софійського університету Святого Климента Охридського, а також лектор Першої софійської чоловічої гімназії; з 1895 — звичайний (штатний) доцент цієї ж кафедри; 1905–1936 — звичайний професор, засновник і завідувач кафедри мінералогії і петрографії Софійського університету. Викладав стратиграфію та геологію, кристалографію, загальну і спеціальну мінералогію, загальну і спеціальну петрографію, практичне застосування скельних гірських порід, їхньої міцності та витривалості у будівництві тощо.

Займав керівні посади у Софійському університеті: 1906–1908, 1919–1920 і 1927–1928 — декан фізико-математичного факультету, 1914–1915 — ректор.

Під час Балканських воєн 1912–1913 і Першої світової війни (1915–1918) на добровільних засадах обіймав посаду директора Бюро у справах військовополонених.

Наукова та професійна діяльність

Основні наукові зацікавлення — геологія, кристалографія, петрографія, мінералогія. Досліджував мінерали і корисні копалини на Манастирських височинах, у Родопах, долинах Рили і гірського масиву Сакар, Осоговській Планині, Стара-Планині, на Чорноморському узбережжі та інших реґіонах Болгарії. Вивчав печери, досліджував карстові та підземні води, їхній зв’язок із печерним середовищем (гідрологічна робота над підводними джерелами та карстовими басейнами) тощо.

Автор понад 140 наукових праць. Описав географічне поширення, мінеральний склад, походження, ступінь метаморфозу та вік численних кристалічних порід, подав детальний геоморфологічний і тектонічний аналіз різних скельних порід, зокрема диференціював вік палеозойських гранітів та археологічних гранітогнейсів, виділив на території Болгарії три вулканічні зони: Підбалканську, Родопську і базальтову.

1911 видав першу детальну геологічну карту Болгарії у масштабі 1 : 300 000 [у співавторстві з Г. Златарським (1854–1908; тепер Болгарія)].

Від 1900 — дійсний член Болгарської академії наук (БАН), секретар і голова її природознавчо-математичного відділу (1921–1922, 1927–1928, 1941–1943), засновник і директор Геологічного інституту при БАН (1944–1948).

Перший голова та засновник Болгарського геологічного (1925) та Болгарського спелеологічного (1929) товариств, член Сербського геологічного товариства та інших наукових і професійних об’єднань.

Бончев і Україна

Почав викладацьку роботу в Софійському університеті у період інтенсивного формування болгарської академічної спільноти, був знайомий із М. Драгомановим, який тоді викладав на кафедрі загальної історії історико-філологічного факультету (1889–1895).

22.10.1924 обраний дійсним членом Наукового товариства ім. Шевченка (НТШ) у м. Львові від Математично-природописно-лікарської секції. Регулярно листувався із членами Товариства, отримував видання НТШ; із 1898 сприяв активному книгообміну між бібліотекою НТШ і Софійським університетом. Як дійсний член БАН від 1911 дбав про розвиток такого ж книгообміну між НТШ і БАН. 1938 подарував бібліотеці НТШ у Львові частину особистої книгозбірні.

Нагороди та відзнаки

Державні нагороди Болгарії:

орден «За військові заслуги» (болг. «За Военна Заслуга»; 1915);
орден «За громадянські заслуги» (болг. «За Гражданска Заслуга»; Командирський хрест, 1920; Офіцерський хрест, 1934);
орден «Святий Олександр» (болг. «Свети Александър»; Командирський хрест, 1932);
срібна медаль «За науку і мистецтво» (болг. «За Наука и Изкуство»; 1921).

Лауреат премії ім. Димитрова І ступеня (1950).

Почесний громадянин міст Софії та Шумена.

Ім’я Бончева присвоєно одній з вулиць м. Софії. Іменем вченого названо мінерал бончевіт (1958).

З нагоди 150-річчя від дня народження Бончева випущено ювілейну поштову марку Болгарії (2016).

Мінерали з колекції вченого експонуються у Музеї мінералогії, петрології та мінеральних ресурсів Софійського університету.

Праці

Принос към петрографията на Западните Родопи // Периодическо списание на Българского книжовно дружество. 1901–1902. Кн. 62. С. 649–763.
Петрографски обиколки в България // Сборникъ за народни умотворения, наука и книжнина : в 24 кн. София : Държавна печатница, 1906–1907. Кн. 22–23. C. 1–143.
Принос към петрографията и минералогията на Рила планина // Списание на Българската академия на наукитѣ. Клонъ природо-математиченъ. 1912. Кн. 1. С. 1–176.
Седиментнитѣ скали в България // Списание на Българската академия на наукитѣ. Клонъ природо-математиченъ. 1917. Кн. 3. С. 1–162.
Петрографско-минерални изучвания въ Македония // Сборникъ на Българската академия на наукитѣ. Клонъ природо-математиченъ. 1920. Кн. 13. 295 с.
Минералите в България // Годишник на Софийския университет. Физико-математически факултет. 1923. Кн. 19. С. 1–212.
Обща минералогия. София : Печатница «Художник», 1929. 380 с.
Специална минералогия. София : Придворна печатница, 1936. 372 с.
Петрография. София : Придворна печатница, 1938. 528 с.
Скалите в България (с глед на техните видове, находища и технично-практично използуване). София : Държавна печатница, 1938. 316 с.

Література

Хроніка Наукового товариства імені Шевченка у Львові за роки 1923–1925. Львів : Друкарня Наукове Товариство імени Шевченка, 1926. Ч. 67–68. С. 117–121.
Георгиев Г. К. Академик професор д-р Георги Бончев почина // Природа и знание. 1955. Кн. 5. С. 23–24.
Кунов А. Георги Бончев, 1866–1955 // Бележити българи : в 10 т. София : Световна библиотека, 1986. Т. 7. С. 349–355.
Димитров Ц. Академик Георги Бончев — жизнен и творчески път // Спомени за Софийския университет. София : Университетско издателство «Св. Климент Охридски», 1988. С. 237–242.
Костов И. Георги Бончев. София : Университетско издателство «Св. Климент Охридски», 1988. 96 с.
Маврудчиев Б. Академик професор д-р Георги Бончев — живот и творчество (1866–1955) // Списание на Българското геологическо дружество. 2006. Год. 67. Кн. 1–3. С. 159–165.

Автор ВУЕ

Ю. Б. Ковалів

Покликання на цю статтю: Ковалів Ю. Б. Бончев, Георгій // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бончев, Георгій (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 12.08.2025