Бонд, Вільям Кренч

Бонд, Ві́льям Кренч (англ. Bond, William Cranch; 09.09.1789, м. Фалмут, тепер передмістя м. Портленд, шт. Мен, США — 29.01.1859, м. Кембридж, шт. Массачусетс, США) — астроном, член Американської академії мистецтв і наук (з 1832), асоційований член Лондонського королівського астрономічного товариства (з 1849), член Американського філософського товариства (з 1852).

Бонд, Вільям Кренч (Bond, William Cranch)
Народження	09.09.1789
Місце народження	Портленд, США
Смерть	29.01.1859
Місце смерті	Кембридж, США
Місце діяльності	Велика Британія, США
Напрями діяльності	Астрономія, астрофотографія

Життєпис

Народився у сім’ї годинникаря. Мав схильність до інженерії, успішно опановував ремонт і виготовлення годинників у майстерні свого батька в м. Бостоні. Перший годинник виготовив у 15 років. Із часом перейняв справу батька, став досвідченим годинникарем (годинникова майстерня Бонда існувала в Бостоні до 1970-х).

Зацікавився астрономією після спостереження повного сонячного затемнення 16.06.1806. Вивчав її самостійно, досяг високої майстерності в спостереженнях небесних тіл, ставши вправним астрономом-аматором. Першим у США спостерігав комету, згодом названою Великою кометою 1811 року [офіційна назва — C/1811 F1; відкривач О. Фложерг (1755–1835; Франція) спостерігав її у м. Марселі (Франція)].

Про його спостереження дізналися професор Дж. Фаррар (1779–1853; США) та математик Н. Боудітч (1773–1838; США). Плануючи спорудити обсерваторію для Гарвардського університету, вони доручили Бонду зібрати відомості про будівлю Гринвіцької королівської обсерваторії (Велика Британія). У середині 1810-х за дорученням Гарвардського університету Бонд подорожував Європою, збираючи інформацію про європейські обсерваторії.

На початку 1820-х обладнав у своєму приватному будинку в Дорчестері (район у м. Бостоні, шт. Массачусетс, США) обсерваторію, що невдовзі стала однією з найкращих у США.

На запрошення президента Гарвардського університету Джозайї Квінсі ІІІ (1772–1864; США), від 1839 керував будівництвом Гарвардської обсерваторії у м. Кембриджі (шт. Массачусетс, США). У 1839 перевіз своє астрономічне обладнання в м. Гарвард і став університетським астрономом-спостерігачем (на безоплатній основі); згодом — першим директором Гарвардської обсерваторії (інша назва — обсерваторія Гарвардського коледжу; тепер у складі Гарвард-Смітсонівського центру астрофізики), заснованої 1839 в м. Кембриджі, шт. Массачусетс (США). Перебував на цій посаді до 1859.

Наукова діяльність

Спочатку керована Бондом обсерваторія була обладнана його інструментами. У червні 1847 там став функціонувати 15-дюймовий (38-сантиметровий) рефрактор німецької фірми «Мерц і Малер» (нім. «Merz & Maler»; м. Мюнхен), який упродовж двох десятиліть був найпотужнішим телескопом у США.

Послуговуючись 15-дюймовим рефрактором Гарвардської обсерваторії, відкрив восьмий супутник планети Сатурн [1848; разом зі своїм сином Дж. Ф. Бондом (1825–1865; США)], згодом названий Гіперіоном. Цей супутник незалежно від Бондів виявив 1848 астроном В. Ласселл (1799–1880; Велика Британія).

За допомогою того ж інструмента перевідкрив внутрішнє кільце Сатурна (кільце С, або крепове кільце), уперше виявлене 1838
Й. Г. Галле (1850), разом зі своїм сином Дж. Ф. Бондом.

Один із піонерів астрофотографії. Між 1847 і 1851, за допомогою того ж 15-дюймового рефрактора, спільно з Дж. А. Віпплом (1822; США — 1891; Велика Британія) та Дж. Ф. Бондом, виконав перші успішні експерименти щодо застосування фотографії в астрономії. Отримав першу фотографію зорі (1850; зоря Вега — Альфа Ліри, α Lyr) та чіткі фотозображення Місяця на дагеротипних пластинах (див. Дагеротипія). Загалом ці три дослідники зробили кілька сотень фотознімків небесних тіл.

Разом з Дж. Віпплом та іншими 1857 сфотографував кратну зорю Міцар (Дзета Великої Ведмедиці, ζ UMa) уже на колоїдні пластини. За цими фотознімками була виміряна кутова відстань між складниками названої зорі та позиційний кут розташування її компоненти-супутника, тим самим започатковано фотографічну астрометрію.

Учений першим (1846) застосував телеграф для визначення різниці географічних довгот (цим способом була визначена різниця довгот для міст Вашингтона та Філадельфії).

Послуговуючись 15-дюймовим рефрактором Гарвардської обсерваторії, 1848 виконав велике за обсягом дослідження Туманності Оріона (М42; NGC 1976) — найяскравішої дифузної туманності. Визначив точне положення 258 зір усередині та навколо неї (тоді це був найдокладніший опис цього космічного об’єкта). Детально описав форму та яскравість газових хмар, виявив складну волокнисту структуру туманності. Зробив точні для того часу замальовки, які десятиліттями слугували еталоном для астрономів до появи якісної астрофотографії. Результати цього дослідження виклав у науковій праці «Опис туманності навколо зорі Тета Оріона» (1848).

Визнання

На честь ученого та його сина Дж. Ф. Бонда названо: астероїд Головного поясу Сонячної системи (767) Бондія (767 Bondia), щілину у внутрішньому кільці Сатурна (щілина Бонда), великий ударний кратер на видимому боці Місяця, у його північній частині (координати кратера: 65,3° пн. ш.; 4,5° сх. д.), а також область на поверхні Гіперіона (Хребет Бонда — Ласселла).

Додатково

Під керівництвом ученого з 1856 виходив науковий журнал «Аннали Астрономічної обсерваторії Гарвардського коледжу» («Annals of the Astronomical Observatory of Harvard College»). Це періодичне видання містило результати вимірювань положень зір, метеорологічні дані та результати вивчення магнітного поля Землі.
Син ученого Дж. Ф. Бонд став його наступником на посаді директора Гарвардської обсерваторії (1859–1865).

Праці

Description of the Nebula about the Star θ Orionis // Memoirs of the American Academy of Arts and Sciences. 1848. V. 3. P. 87–96.
Discovery of a New Satellite of Saturn // Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 1848. V. 9. № 1. P. 1–2.
History and description of the Astronomical Observatory of Harvard College // Annals of Harvard College Observatory. 1856. V. 1. P. X–CXCI.
Observations of Solar Spots, 1847–1849 // Annals of Harvard College Observatory. 1871. V. 7. P. 1–P. 112.2.
Observations on the planet Saturn. New York : Hutson Street Press, 2025. 210 р.

Література

Holden E. S. Memorials of William Cranch Bond: Director of the Harvard College Observatory 1840–1859, and of His Son George Phillips Bond. San Francisco : C. A. Murdock & Company, 1896. 296 p.
Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Г. Астрономы: Биографический справочник. Киев: «Наукова думка», 1986. 512 с.
Климишин І. А. Історія астрономії. Івано-Франківськ : «Гостинець», 2006. 652 с.

Автори ВУЕ

Покликання на цю статтю: Бутенко Г. З., Свачій Л. М. Бонд, Вільям Кренч // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бонд, Вільям Кренч (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 07.08.2026