Бондарев, Юрій Васильович

Бо́ндарев, Ю́рій Васи́льович (рос. Бондарев, Юрий Васильевич; 15.03.1924, м. Орськ, тепер Оренбурзької області, РФ — 29.03.2020, м. Москва, РФ) — письменник, класик літератури соцреалізму, сценарист, громадський діяч. Писав російською мовою.

Бондарев, Юрій Васильович (Бондарев, Юрий Васильевич)
Народження	15.03.1924
Місце народження	Орськ
Смерть	29.03.2020
Місце смерті	Москва
Alma mater	Літературний інститут імені О. М. Горького
Місце діяльності	СРСР, РРФСР, РФ
Напрями діяльності	письменник, сценарист

Життєпис і творчість

Народився в сім’ї слідчого. 1931 родина переїхала до м. Москви. Із жовтня 1942 брав участь у німецько-радянській війні 1941–1945. Член КПРС (з 1944).

Перші твори опублікував 1949 в журналах «Вогник» (рос. «Огонëк»), «Зміна» (рос. «Смена»), «Жовтень» (рос. «Октябрь»).

Закінчив 1951 Літературний інститут імені О. М. Горького в м. Москві.

Головний редактор Об’єднання письменників і кінопрацівників на студії «Мосфільм» (1961–1966). Член Спілки кінематографістів (з 1963), перший заступник голови правління Спілки письменників РРФСР (з 1971), голова Спілки письменників РФ (1990–1994).

Творчій манері письменника притаманні психологізм, сюжетно-композиційна оригінальність, звернення до умовно-притчових форм оповіді. Автор літературно-критичних збірок «Стиль і слово» («Стиль и слово»; 1965), «Пошук істини» («Поиск истины»; 1976) тощо, лірико-філософських мініатюр «Миттєвості» («Мгновения»; 1977–1987); збірок оповідань «На великій річці» («На большой реке»; 1953), «Важка ніч» («Тяжелая ночь»; 1958), «Пізно увечері» («Поздним вечером»; 1959). Серед найвідоміших творів Бондарева — повість «Родичі» («Родственники»; 1969), романи «Тиша» («Тишина»; 1962), «Гарячий сніг» («Горячий снег»; 1969, український переклад 1973), «Берег» (1975; Державна премія СРСР, 1977), «Вибір» («Выбор»; 1980; Державна премія СРСР, 1983).

Співавтор сценарію кіноепопеї «Визволення» (1972, режисер Ю. Озеров).

За творами письменника знято фільми «Останні залпи» (1961, режисер Л. Сааков), «Тиша» (1964, режисер В. Басов), «Гарячий сніг» (1972, режисер Г. Єгіазаров), «Батальйони просять вогню» (1985, режисери В. Чеботарьов, О. Боголюбов), «Берег» (1983, режисери О. Алов, В. Наумов), «Вибір» (1987, режисер В. Наумов) тощо.

Окремі твори Бондарева українською мовою переклали О. Бандура (1918–2005), Н. Орлова (1923–2010; обоє — тепер Україна) та ін.

Лауреат численних радянських і російських військових та мистецьких нагород.

У березні 2014 підтримав дії РФ щодо Автономної Республіки Крим та України, підписавши звернення Спілки письменників Росії до Федеральних зборів та В. Путіна.

Твори

Собрание сочинений : в 6 томах. Москва : Книговек, 2013.

Література

Гребнев Г. М. Юрий Бондарев. Киев : Общество «Знание» УССР, 1982. 48 с.
Положий В. И. Концепция героической личности в творчестве Юрия Бондарева / АН УССР, Каф. Философии ; отв. ред. А. С. Мулярчик. Киев : Наукова думка, 1983. 191 с.
Васильев С. А. Военная правда в романах Юрия Бондарева // Радуга (Київ). 1984. № 3. С. 142–148.
Мартынец А. М. Концепция человека в военной прозе Ю. Бондарева и О. Гончара // Творческая индивидуальность писателя и литературный процесс. Конотоп, 1993. С. 45–48.
Худякова Н. П. Проблема «берега» и «выбора» в прозе Ю. Бондарева (на материале романов 70–80-х гг.) // Наукові записки Харківського державного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди. Серія : Літературознавство. 1998. Вип. 4. С. 112–118.

Автор

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю: Бондарев, Юрій Васильович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бондарев, Юрій Васильович (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 25.02.2026