Боме, Антуан

Боме́, Антуа́н (фр. Baumé, Antoine; 26.02.1728, м. Санліс, тепер регіон О-де-Франс, Франція — 15.10.1804, м. Париж, Франція) — хімік, фармацевт і технолог, винахідник ареометра Боме, член Паризької академії наук (з 1785), Мадридської королівської академії медицини (з 1776).

Боме, Антуан (Baumé, Antoine)
Народження	26.02.1728
Місце народження	Санліс
Смерть	15.10.1804
Місце смерті	Париж
Напрями діяльності	хімія неорганічна

Життєпис

Народився у сім’ї кухаря-ресторатора.

Від 1741 був учнем аптекаря у м. Комп’єні (тепер регіон О-де-Франс), з 1745 — у аптекаря і хіміка К. Ж. Жоффруа (1685–1752; Франція) в м. Парижі. 07.10.1752 здобув звання майстра-аптекаря та відкрив свою аптеку в м. Парижі, яка згодом перетворилася на науково-дослідний центр та хімічну лабораторію.

У листопаді 1757 заснував разом із лікарем і хіміком П.-Ж. Маккером (1718–1784; Франція) приватні курси хімії та фармації, де викладав до 1773. Водночас відкрив фабрику хімічних продуктів, керував першою французькою фабрикою з виробництва амоніаку (1767).

1780 відійшов від справ і займався науковими дослідженнями. 1784 призначений уповноваженим короля для дослідження урожаю на королівських плантаціях тютюну.

Після ліквідації Академії наук декретом Конвенту від 08.08.1793 залишився без засобів існування та намагався зайнятися комерцією. У 1795 отримав допомогу від Комітету народної освіти і 1796 знову відкрив аптеку. Після реорганізації Інституту Франції обраний асоційованим членом Національного інституту наук і мистецтв, секція хімії (з 1796). Почесний член Медичного товариства (з 1798).

Дослідження

У галузі хімії технічної зробив ряд відкриттів. Удосконалив ареометр з емпіричною шкалою для визначення густина рідини|густини рідин (1768). Запропонував шкалу для швидкого визначення концентрації солей у розчині (шкала або градуси Боме, одиниця вимірювання —°Bé), яку застосовують у техніці дотепер, наприклад, для вимірювання концентрації кислоти сульфатної в батареї акумуляторній. Здобув популярність як автор досліджень із визначення щільності рідин за допомогою ареометрів. Роботи Боме були присвячені вибілюванню сирого шовку, фарбуванню, позолоті, очищенню селітри, виробництву порцеляни та іншим питанням. 1770 організував виробництво нашатирю (див. Аміачна вода).

Дав перше хімічне тлумачення процесу цементації [середньовічна назва відділення срібла (див. Аргентум) від золота (див. Аурум)]: цементуюча суміш (франц. le cément royal) — глина, змішана з амоніаком та морською сіллю, виділяє кислоту хлоридну, яка розчиняє срібло та неблагородні метали, змішані зі золотом (1762). Співпрацював із паризьким хіміком та лікарем П’єром Жозефом Макке (1718–1784; Франція) та хіміком Жаном Елло (1685–1766; Франція) у дослідженні каоліну, який використовували у виробництві порцеляни на Севрській фабриці з 1769 (див. Севрський фарфор). Вніс удосконалення в виробництво фарфору. Дотримувався теорії флогістону — про існування безбарвної, невагомої речовини без запаху і кольору, яку тодішні вчені вважали джерелом усього тепла й вогню і що горіння супроводжується його втратою (теорія спростована А. Лавуазьє, який пояснив справжню природу горіння).

Праці

Публікував посібники і підручники.

«План курсу з експериментальної та аргументованої хімії з обговоренням історії хімії» (франц. Plan d'un cours de chymie expérimentale et raisonnée, avec un discours historique sur la chymie, 1757; співавтор П. Макке), в якому описано приблизно 2000 хімічних експериментів. «Основи теоретичної та практичної фармації» (франц. Eléments de pharmacie théorique et pratique, 1762; до 1818 вийшло дев’ять видань). «Довідник з хімії» (франц. Manuel de chimie, Париж, 1763; кілька видань). «Експериментальна та аргументована хімія» (франц. Chymie expérimentale et raisonnée, 1–3 т., 1773; кілька видань).

Визнання

Був На честь Боме названо астероїд (17770 Baumé), відкритий 1998.

Література

Julien P. Antoine Baumé: la vie et l'homme // Revue d'histoire de la pharmacie. 1979. 67ᵉ année. N°240. Numéro spécial: 250e anniversaire de la naissance d'Antoine Baumé (1728-1804). Р. 11–22.
Grossman M. I. Stirring the Pot: Antoine Baumé, Josiah Wedgwood, Pierre-Louis Guinand, and the Development of Optical Glass // Ambix. 2024. № 71 (4). P. 432–456.
Bommel M., Keijzer M. De. Dye Recipes for Synthetic Colourants // Bright Colours from the Past: The History, Chemistry, Characterisation and Application of Synthetic Dyes Between 1856 and 1914. Cham : Springer, 2025. P. 35–46.