Бомбардир (військова справа)
Бомбарди́р (військова справа) (нім. Bombardier, фр. bombardier — той, хто керує бомбардою, від bombarde — мортира, гармата, з лат. bombus — дзинчання, гудіння, шум, від грец. βόμβος — гул, гуркіт) — 1) В артилерії — військове звання, яке існувало у 16 — на початку 20 ст. у підрозділах деяких європейських армій (Велика Британія, Пруссія). Надавалося висококваліфікованим артилеристам, які вели вогонь з важких облогових гармат — бомбард, і, на відміну від канонірів, відповідали за точність їх наведення та здійснення пострілу артилерійського. Дорівнювало військовому званню капрала у піхотних частинах (див. Піхота) сухопутних військ.
У Московському царстві термін уперше зафіксовано 1682, коли Петро I почав так називати артилеристів своїх «потішних» військ. Згодом (1695, за іншими даними — 1697) царем була сформована так звана Бомбардирська рота (інша назва — Бомбардирська компанія) — елітна піхотна артилерійська частина, що вирізнялася високим рівнем військової підготовки.
З кінця 18 ст. бомбардир — звання рядового артилериста, який служив при артилерійських установках для бомбичного вогню (мортирах, гаубицях, гарматах-єдинорогах). На початку 20 ст. звання бомбардира надавали найкращим солдатам-канонірам і прирівнювали до єфрейтора.
У війську Української козацької держави аналогом бомбардирів були пушкарі — рядові артилеристи із підвищеною кваліфікацією, які вміли заряджати та націлювати гармату, а також споряджати різні види артилерійських боєприпасів (картеч, бомби, гранати тощо).
2) В авіації — член екіпажу літального апарата, відповідальний за процес прицілювання й точне скидання бомб. У роки Першої світової війни це був пілот, який скидав бомби вручну. У ході Другої світової війни у Повітряних силах армії США та Королівських повітряних силах Великої Британії існувала посада (сержантська або офіцерська) «бомбардира» — члена екіпажу бомбардувальника, який під час підльоту до цілі брав управління літаком на себе та відповідав за точне прицілювання і безпосереднє скидання бомб на визначену ціль.
3) Переносно — у сучасних арміях, зокрема у Збройних Силах України, — артилерист або оператор ударних безпілотних літальних апаратів та Еф-Пі-Ві систем (англ. FPV, від First Person View, букв. — вид від першої особи), який скидає боєприпаси на позиції противника.
Література
- Grice M. D. On Gunnery : The Art and Science of Field Artillery from the American Civil War to the Dawn of the 21st Century. Charleston : BookSurge Publishing, 2009. 246 p.
- Сокирко О. Г. Артилерія козацької держави : створення, розвиток, внутрішня організація (1648–1781 рр.) // Український історичний журнал. 2012. № 4. С. 35–51. URL : https://resource.history.org.ua/publ/journal_2012_4_35
- Верхотурова М. Артилерія XIV–XVIII століть з фондів Львівського історичного музею : науковий каталог. Львів : ЛІМ, 2023. 248 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Бомбардир (військова справа) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бомбардир (військова справа) (дата звернення: 10.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 21.07.2026
