Болла

Бо́лла (алб. Bolla), Булла́р (алб. Bullar) — у давньоалбанській міфології та фольклорі — хтонічна змієподібна істота, символ зла, що зачаїлося та чекає.

За легендами, має довге зміїне тіло, чотири лапи і маленькі крила. Болла цілий рік спить, однак прокидається у день св. Георгія (Георгіїв день) та несе загрозу людям. Розплющує сріблясті очі та оглядає світ, доки не знайде людину собі на поживу. Після чого знову засинає на рік. Згідно з фольклорними оповідями, святий Георгій Переможець прокляв звіра бути вічно сліпим, окрім як у день його спомину (6 травня за старим стилем, 23 квітня — за новим).

Існує переказ, що наприкінці 12-річного циклу Болла перетворюється на страшнішу демонічну істоту — рогату багатоголову (7, 9 або 12 пащ) й вогнедишну самицю дракона Кучедру (алб. Kuçedra). Та має надзвичайну руйнівну силу, гнівливий норов, тісно пов’язана з природою та стихійними лихами. За народними повір'ями, мешкає в горах, печерах або глибоких водах, спричиняє шторми, бурі, посухи та повені. Може блокувати джерела води та вимагає жертв від людей, часто молодих дівчат, за те, щоб повернути воду (інакше насилає посуху). Часом Кучедрі приписують антропоморфні риси велетенської жінки з довгим хвостом і грудьми, що звисають до землі. Її сечу та молоко вважають отруйними. За повір’ями, Кучедри можуть перетворюватися на вугрів, жаб, черепах, саламандр.