Бойовий залізничний ракетний комплекс
Бойови́й залізни́чний раке́тний ко́мплекс, БЗРК — мобільний стратегічний ракетний комплекс залізничного базування, основні елементи якого (ракета міжконтинентальна балістична в транспортно-пусковому контейнері, командний пункт, автономні системи енергоживлення та життєзабезпечення, особовий склад) розміщені в спеціальному рухомому складі.
Історична довідка
Перші напрацювання з використання залізничного складу як носія стратегічних ракет з’явилися в 1960-ті. Роботи проводили як у Союзі Радянських Соціалістичних Республік, так і в Сполучених Штатах Америки.
У СРСР головним розробником БЗРК було конструкторське бюро «Південне» (див. Південне, Державне конструкторське бюро імені М. К. Янгеля) у м. Дніпропетровську (тепер м. Дніпро). 1987–1991 здійснено 18 виходів потягів БЗРК «Молодець» залізницями країни в різних кліматичних зонах. Від 1991 за домовленістю між президентами США та СРСР рух БЗРК зупинено, їх повернули в пункти постійної дислокації. Згодом через ліквідацію ракет РТ-23УТТХ за договором СНО-2 (січень 1992) необхідність у БЗРК відпала.
У США дослідний варіант БЗРК проходив полігонні випробування до 1991. Військове керівництво планувало поставити на бойове чергування до 25 ракетних поїздів з двома ракетами MX (Missile Experimental — ракета експериментальна) у кожному; після 1991 від програми розробки БЗРК відмовилися.
У Російській Федерації 2005 БЗРК зняли з бойового чергування (10 потягів утилізовано, 2 передано на зберігання до музеїв). Від 2013–2014 розпочалися роботи з їх відродження на новій технологічній основі. 2017 роботи над проєктом БЗРК нового покоління «Баргузин» призупинено через економічні труднощі.
Подібні БЗРК розробляють також у Китаї та Кореї (Корейській Народно-Демократичній Республіці).
Переваги та недоліки
Перевагою БЗРК є висока мобільність потягів та можливість здійснювати пуски ракет як із пунктів постійної дислокації, так і з будь-якої ділянки на маршруті патрулювання.
Недоліками є складність і висока вартість виробництва комплексу, труднощі його експлуатації порівняно з шахтними пусковими установками, а також неможливість повного маскування та дуже низька захищеність.
Література
- Горбулин В. П., Колтачихина О. Ю., Храмов Ю. А. Основные периоды и этапы развития ракетно-космической техники Украины. Ч. 2. Создание боевых стратегических баллистических ракет и ракетных комплексов (1957–1990) // Наука і наукознавство. 2014. № 2. С. 76–103.
- START II Treaty // U. S. Department of Defense Website. URL: https://www.acq.osd.mil/asda/ssipm/sdc/tc/start2/index.html
Автори ВУЕ
Покликання на цю статтю: Печенюк С. І., Пилявець Р. І. Бойовий залізничний ракетний комплекс // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бойовий залізничний ракетний комплекс (дата звернення: 11.10.2026).
Оприлюднено: 23.01.2025
