Бойко, Володимир Григорович
Бо́йко, Володи́мир Григо́рович (14.05.1929, с. Мар’янівка, тепер Олександрівського району Кіровоградської області, Україна — 16.12.2009, м. Київ, Україна) — фольклорист, літературознавець, доктор філологічних наук (з 1970), професор (з 1982).
|
Бойко, Володимир Григорович | |
|---|---|
| Народження | 14.05.1929 |
| Місце народження | Мар'янівка, Олександрівський район, Кіровоградська область |
| Смерть | 16.12.2009 |
| Місце смерті | Київ, Україна |
| Місце поховання | Київ |
| Alma mater | Київський національний університет імені Тараса Шевченка |
| Місце діяльності | Україна |
| Напрями діяльності | Літературознавство |
Життєпис
Закінчив відділення української мови та літератури філологічного факультету Київського державного університету (1952; тепер Київський національний університет імені Тараса Шевченка). Обіймав посаду редактора у Державному видавництві художньої літератури (1955–1957; тепер видавництво «Дніпро»). Працював у відділі фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР (1957–1976; тепер Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України): молодший науковий співробітник, старший науковий співробітник, завідувач відділу (1971–1976).
Викладав у Київському університеті: завідувач кафедри теорії літератури і літератури народів СРСР (1976–1986), професор кафедри історії української літератури (1986–1992), один із засновників і професор кафедри фольклористики (1992–2002).
Був членом вченої ради філологічного факультету (1976–2000), спеціалістом вченої ради із захисту докторських дисертацій Інституту філології (1976–2000), експертної ради Вищої атестаційної комісії з літературознавства та фольклористки (1999–2002).
Голова секції фольклору та етнографії Республіканського товариства охорони пам’яток історії та культури України; факультетського осередку товариства «Знання».
Наукова діяльність
Автор понад 100 наукових публікацій. Тематикою наукових праць Бойка були взаємозв’язок та взаємодія естетичних систем фольклору і літератури, походження та специфіка жанрів народної творчості, особливості розвитку фольклорного процесу. Досліджував також сучасний стан українського поетичного фольклору, особливості гумору та сатири у творчості І. Франка, український дитячий фольклор, фольклоризм у творчості П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри, В. Чумака та інших.
У монографії «Поезія Едуарда Межелайтіса» (1988) описав творчий шлях поета. Аналізуючи його «Братерську поему», збірки «Людина», «Авіаетюди», виокремлював теми в творчості Е. Межелайтіса — людина i суспільство та людина i всесвіт.
Був упорядником понад 30 збірок українського фольклору, серед яких: «Український дитячий фольклор», «Кую, кую чобiток: украïнськi народнi трудовi спiванки» (обидві — 1962), «Над колискою. Українські народні колискові пісні та вірші» (1963), «Скарби мудрості. Українські народні анекдоти, загадки, казки, легенди, прислів’я та інше» (1966), «Прислів’я та приказки народів РРФСР» (1974), «Українські народні казки» (1976), «Пісні літературного походження» (1978), «Котилася торба. Українські народні дитячі ігри» (1990).
У збірці «Українські прислів’я та приказки» (1978), упорядником якої був Бойко, а перекладачем Й. Грубер (1908–1980; тепер Україна), уперше зібрані переклади зразків українського фольклору німецькою мовою. Збірки українських народних казок із передмовами Бойка виходили німецькою, англійською (1979; 1981; 1983), французькою (1979) та мовами народів Індії (кн. 1–7, 1989–1991).
Брав участь у підготовці 20-томного видання творів М. Рильського (1983–1990).
Автор наукових праць з теорії літератури, фольклористики, зокрема про народнопоетичну творчість та жанри фольклору: «Поетичне слово народу і літературний процес: проблема фольклорних традицій в становленні української радянської поезії» (1965), «Сучасна народнопоетична творчість на Україні. Основні тенденції розвитку» (1973) та інших. Співавтор підручника «Українська народнопоетична творчість» (1983), укладач навчальних програм.
Народна поетична творчість вважав могутнім чинником формування поетики, джерелом збагачення композиційних засобів, стилю, мови професійної поезії.
Нагороди і визнання
- Медаль «За доблесну працю в Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.» (1999).
- Медаль «Захисник Вітчизни» (2002).
- Грамоти Київського університету та Міністерства освіти України.
Праці
- Український дитячий фольклор. Київ : Видавництво Академії наук Української РСР, 1962. 247 с.
- Поетичне слово народу і літературний процес : проблема фольклорних традицій в становленні української радянської поезії. Київ : Наукова думка, 1965. 336 с.
- Сучасна народнопоетична творчість на Україні. Основні тенденції розвитку. Київ : Наукова думка, 1973. 117 с.
- Пісні літературного походження / Упоряд. В. Г. Бойко, А. Ф. Омельченко. Київ : Наукова думка, 1978. 492 c.
- Українські прислів’я та приказки = Ukrainische Sprichwörter und Redensarten / Упоряд. та передмова В. Бойка; пер. Й. Грубера. Київ : Дніпро, 1978. 289 c.
Література
- Килимник О. Фольклор і літературний процес // Народна творчість та етнографія. 1967. № 1. С. 85–87.
- Березовський І. П. Українська радянська фольклористика : Етапи розвитку і проблематика. Київ : Наукова думка, 1968. 344 с.
- Федас Й. Ю. Нариси з українського фольклору // Народна творчість та етнографія. 1974. № 2. С. 96–98.
- Бібліографія українського народознавства : у 3 т. / Ін-т народознавства України. Львів : [б. в.], 1999. Т. 1, кн. 2 : Фольклористика. 606 с.
- Вовк М. П. Науково-педагогічна діяльність викладачів класичних університетів у вимірах розвитку української фольклористики (1951–1989 рр.) // Вісник Чернігівського університету. Серія : Педагогічні науки. 2015. Вип. 130. С. 123–126.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Бойко, Володимир Григорович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бойко, Володимир Григорович (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 23.01.2026
