Бодібілдинг
Бодібі́лдинг (англ. bodybuilding, букв. — побудова тіла, від body — тіло та building — побудова, будування, з build — будувати, від давньоангл. bold — будинок), культуризм — вид спорту, основу якого становить система фізичних вправ, використовуваних спортсменами для розвитку мускулатури тіла.
Зміст
Історична довідка
Фізичним удосконаленням тіла захоплювалися ще у давньому Вавилоні. Фізичну силу і красу тіла високо цінували у Греції Давній.
Бодібілдинг сформувався в середовищі професійних борців і циркових атлетів. Сучасні змагання значною мірою виникли з європейських театральних та циркових вистав кінця 19 ст. Одним із творців бодібілдингу вважають Ф. В. Мюллера (1867; тепер РФ — 1925; Велика Британія), який виступав борцем на арені цирку під сценічним псевдонімом Євген Сандов. Він розробив систему вправ із гантелями та виклав її у книзі «Побудова тіла, або Людина в дії: як стати здоровим і сильним» (англ. «Body-building, or, Man in the making: how to become healthy & strong»; 1904). У цій праці він вжив термін «бодібілдинг» у сучасному значенні — формування атлетичної статури.
У 19 ст. в Європі з’явилися клуби й товариства з бодібілдингу. До їхнього складу входили спортсмени, актори та інші особи, які хотіли покращити свою фізичну форму. У Канаді, Великій Британії, Франції, Бельгії, Німеччині на початку 20 ст. проводили конкурси з бодібілдингу.
У 1920-х бодібілдинг став популярним у США. Його розвитку сприяли атлети Чарльз Атлас (справжнє прізвище — А. Сіціліано; 1892; Італія — 1972; США) і Дж. Е. Вейдер (1919; Канада — 2013, США). Чарльз Атлас розробив власну систему фізичних вправ (стала відомою завдяки рекламній кампанії в журналах із використанням образа Атласа). Він назвав цей метод тренувань «динамічним розтягуванням» (ідея нібито прийшла до нього, коли він побачив у зоопарку лева, що потягується); сучасна назва — ізотонічний метод.
Перші американські змагання з бодібілдингу, організовані фізкультурником Б. Макфадденом (1868–1955; США), відбулися 1903 в м. Нью-Йорку. Переможця Е. Трелоара (1873–1960; США) було названо «найдосконаліше розвиненою людиною у світі». Такі змагання Б. Макфадден проводив також у 1921 та 1922, обидва рази переможцем став Чарльз Атлас. Проте змагання з бодібілдингу були рідкістю до створення конкурсу «Містер Америка» (1939).
Тривалий час цей вид спорту був чоловічим. Від 1970-х жінки також почали займатися бодібілдингом.
Характеристика
Правила
Як змагальний вид діяльності, бодібілдинг має на меті продемонструвати для загального естетичного ефекту виражену м’язову масу, симетрію та рельєфність м’язів. Спортсмени досягають збільшення обʼєму мʼязів завдяки систематичним силовим навантаженням, спеціальному харчуванню, тренувальному режиму.
Для силових тренувань використовують штанги, гантелі та тренажери. Спортсменам важливо дотримуватися правильного режиму харчування, вживаючи їжу до та після тренування, а також не забувати про достатню кількість вітамінів, мінералів та якісний відпочинок.
Спортивні змагання проводять у вагових, вікових і ростових категоріях. Вони можуть бути особистими та командними. В особистих спортивних змаганнях визначають лише особисті результати та місця учасників, у командних спортивних змаганнях — результати та місця команд.
Усі спортсмени мають бути загримовані будь-яким тоном для шкіри (гримом), який не залишає плям. Надмірне нанесення масла на тіло суворо заборонено; масла для тіла і зволожуючі креми можна використовувати в помірних кількостях.
Правила змагань з бодібілдингу передбачають оцінку симетричності, пропорційності, об’єму та кондиції м’язів за допомогою виконання серії обов’язкових поз, а також довільної програми під музичний супровід. Судді звертають увагу на збалансований розвиток усіх м’язових груп, а спортсмен повинен дотримуватися певних вимог до одягу, зачіски та зовнішнього вигляду. Антидопінговий контроль у бодібілдингу здійснюють відповідно до Міжнародної конвенції про боротьбу з допінгом у спорті (2005) та Закону України «Про антидопінговий контроль у спорті» (2017).
Міжнародні федерації
Розвитком бодібілдингу опікується Міжнародна федерація бодібілдингу та фітнесу (англ. International Federation of BodyBuilding & Fitness). Федерацію заснували 1946 у м. Монреалі (Канада) брати Б. (1923–2008; Канада) і Дж. Е. Вейдер як Міжнародну федераціяю бодібілдерів (з 2004 — сучасна назва). Вона є членом Глобальної асоціації міжнародних спортивних федерацій (з 1971). У складі федерації 204 країни-члени (на 2023). Штаб-квартира — у м. Мадриді (з 2006).
Федерація пропагує здоровий спосіб життя й організовує змагання з бодібілдингу та фітнесу по всьому світу (понад 8 тис. локальних, національних і міжнародних змагань на рік).
Європейська федерація бодібілдингу та фітнесу була заснована 2002 у м. Мінську (Білорусь); є членом Міжнародної федерації бодібілдингу та фітнесу. До складу входять 50 членів. Федерація щорічно організує свої чемпіонати та конгреси.
Міжнародні змагання
Бодібілдинг — неолімпійський вид спорту. Він ніколи не був в олімпійській програмі, але Міжнародний олімпійський комітет у 1998 надав Міжнародній федерації бодібілдерів тимчасове визнання, яке було відкликано 2001.
Міжнародна федерація бодібілдингу та фітнесу вд 1965 щорічно проводить найпрестижніший міжнародний конкурс із культуризму «Містер Олімпія». Переможців цих змагань нагороджують статуеткою із зображенням Є. Сандова. Після того, як культуризм набув популярності серед жінок, організовано конкурс «Міс Олімпія». Перші змагання проведено 1980.
Спортсмени федерації брали участь у Всесвітніх іграх (2001–2009).
Перший чемпіонат Європи серед чоловіків відбувся 1968 в м. Ессені (Німеччина), серед жінок — 1981 у м. Лондоні.
Першим титул «Містер Олімпія» завоював Л. Скотт (1938–2014; США). Вісім разів володарями цього почесного призу ставали: 1984–1991 Л. Хейні (нар. 1959; США) та 1998–2005 Р. Д. Коулмен (нар. 1964; США), семиразовими володарями титулу ставали 1970–1975, 1980 А. Шварценеггер та 2011–2017 Ф. Дж. Гіт (нар. 1979; США). Восьмиразовою переможницею конкурсу «Міс Олімпія» 1990–1995, 2002–2003 стала Л. Мюррей (нар. 1962; США), шестиразовою — у 1984–1989 К. Еверсон (нар. 1958; США).
Різновиди
Сучасний бодібілдинг складається з кількох напрямів. З-поміж різновидів:
• натуральний (акцент на тренуваннях і харчуванні без використання фармакології);
• жіночий культуризм і фітнес-бікіні (естетика стрункості, витонченості та грації);
• чоловічий фізик і класик-фізик (спортивна статура з акцентом на симетрію і пропорції, але без екстремальних обсягів);
• категорія велнес (жіночий напрям, поєднує жіночність з пружними формами і хорошим м’язовим тонусом).
Бодібілдинг в Україні
Розвиток бодібілдингу розпочався 1964, коли у структурі Федерації важкої атлетики СРСР задля пропаганди та популяризації атлетизму (як однієї з форм загальнофізичної підготовки молоді) було створено комісію атлетичної гімнастики. Почали організовувати атлетичні клуби та секції, проводити перші змагання.
Першу секцію в Україні відкрив 01.09.1969 олімпійський чемпіон з атлетики важкої Л. Жаботинський у м. Запоріжжі. Секція діяла до жовтня 1972. Перший клуб «Богатир» відкрито в м. Запоріжжі 01.10.1972, засновниками і тренерами були А. Долгокір (нар. 1953; тепер Україна) та В. Пономаренко (нар. 1944; тепер Україна). Перший чемпіонат України з бодібілдингу (тоді мав назву Всеукраїнський конкурс з атлетичної гімнастики та багатоборства ГТО — готовий до праці та оборони) відбувся у травні 1972 у м. Бердянську Запорізької області.
Федерація бодібілдингу та фітнесу України заснована 1972 під назвою Комісія з атлетичної гімнастики при Федерації важкої атлетики України. На Чемпіонаті СРСР з атлетизму 1988 командну перемогу здобула збірна команда України.
У 1990 від Федерації атлетизму відокремилися спортсмени, які займалися силовим триборством. Унаслідок з’явилися дві нові федерації — Федерація бодібілдингу України (ФББУ) та Федерація пауерліфтингу України (ФПУ). 23.10.1992 у м. Києві відбулася перша Всеукраїнська конференція з бодібілдингу. 2004 федерація набула статусу Національної.
Національна федерація бодібілдингу України організувала та провела: два чемпіонати Європи серед жінок з фітнесу та бодібілдингу (м. Київ, 2001, м. Ялта 2005); Європейські ігри 2007 з бодібілдингу серед чоловіків та фітнесу серед чоловіків та жінок (м. Київ); Чемпіонат Європи 2010 з бодібілдингу, фітнесу, бодіфітнесу та класичного бодібілдингу серед юніорів та майстрів (м. Донецьк); Чемпіонат світу 2013 з жіночого фітнесу, бодіфітнесу, бодібілдингу, фізик, фітнес-бікіні, чоловічого фітнесу та фізик, а також атлетик фітнес (м. Київ; збірна України виборола перше командне місце серед 40 команд).
Найбільші осередки бодібілдингу — міста Київ, Запоріжжя, Дніпро, Харків, Одеса. Серед бодібілдерів України: С. Отрох — перший український чемпіон світу та Європи з бодібілдингу (Чемпіонат 1994, м. Шанхай, Китай); В. Чепіга (нар. 1962; тепер Україна) — єдина українська спортсменка, яка завоювала титул «Міс Олімпія» (2000).
Додатково
Л. Скотт — перший атлет в історії, що накачав біцепс до об’єму 53 см. Дві вправи, які виконують у тренажерних залах, названо на його честь: згинання на лаві Скотта для біцепса і жим Скотта з гантелями для плечового поясу.
Турнір «Містер Олімпія» 1975 висвітлено у документальному спортивному фільмі «Качаючи залізо» (1977; режисери Дж. Батлер, Р. Фйоре) за участі бодібілдерів Л. Ферріньйо (нар. 1951; США), С. Нюбре (1938–2011; Франція), Ф. Коломбо (1941–2019; Італія) та інших.
Література
- Weider J., Reynolds B. Competitive Bodybuilding. Chicago : Contemporary Books, 1984. 172 р.
- Олешко В. Г. Силовые виды спорта. Киев : Олимпийская литература, 1999. 287 с.
- Пилипко В. Ф., Овсієно В. В. Атлетизм. Харків : ОВС, 2007. 136 с.
- Тихорський О. А., Дорофєєва Т. І., Джим В. Ю. Особливості розвитку бодібілдингу в Україні та Харківській області // Слобожанський науково-спортивний вiсник. 2015. № 1 (45). С. 123–128.
- Тихорський О. А., Джим В. Ю., Галашко М. І. та ін. Особливості тренувального процесу висококваліфікованих бодібілдерів у змагальному періоді підготовки. Харків : ФОП Бровін О. В., 2018. 158 с.
- Правила спортивних змагань з бодібілдингу. URL : https://mms.gov.ua/storage/app/sites/16/Sport/Pravyla_zmagan/2023/Бодібілдинг.pdf
- Критерії оцінки. БОДІБІЛДИНГ. 2026. URL : https://wnbfukraine.com.ua/kryteriyi-otsinky-bodibildynh/
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Редакція ВУЕ Бодібілдинг // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бодібілдинг (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 10.02.2026
