Богуш, Яким

Бо́гуш, Яки́м (дата й місце народження невідомі — після 1711, місце невідоме) — військовий і політичний діяч, наказний кошовий отаман Війська Запорозького.

Богуш, Яким
Місце народження	Невідомо
Смерть	після 1711
Місце смерті	Невідомо
Місце поховання	Невідомо
Напрями діяльності	Військова справа

Життєпис і діяльність

Біографічних відомостей про походження й ранні роки немає.

Обраний наказним кошовим отаманом на короткий час у травні 1709. Обрання Богуша пов’язано з відсутністю на січі кошового отамана П. Сорочинського (обраного у квітні 1709 через відсутність К. Гордієнка, який перейшов на бік І. Мазепи й перебував поряд із ним). Сорочинський одразу після свого обрання вирушив до Кримського ханату задля досягнення домовленості про союз проти російських військ.

Обрання Богуша відбулося в умовах безпосередньої загрози з боку російських каральних військ під командуванням полковника П. Яковлєва (1670–1718, тепер РФ), які підійшли до фортеці Кам’яний Затон поблизу Запорозької Січі. 10.05.1709 П. Яковлєв здійснив невдалу спробу взяти січ приступом, однак через весняну повінь вона перетворилася на острів. Унаслідок цього він був вимушений почати облогу січі. Після посилення російських військ 12.05.1709 козаками під командуванням чигиринського полковника Г. Ґалаґана (який відмовився підтримати І. Мазепу й залишився на службі Петра I) козаки під командуванням Богуша зазнали поразки, а Чортомлицьку Січ було зруйновано.

Після падіння січі Богуш із частиною вцілілих козаків спустилися човнами вниз р. Дніпром і оселилися в межах Кримського ханату.

Богуша вважають одним із засновників Олешківської Січі, закладеної 1711 в урочищі Олешки (тепер Херсонська область, на той час — територія Кримського ханату).

Король Швеції Карл XII адресував Я. Богушу грамоту від 10.05.1710, надіслану з м. Бендер до місця перебування козаків, що врятувалися з Чортомлицької Січі.

Подальша доля Богуша невідома.

Пам’ять

Записані у 19 ст. фольклорні перекази, опубліковані І. Кареліним (1875) і Д. Яворницьким (1888), приписують Я. Богушу задум викопати рів, перетворивши січ на штучний острів і тим убезпечивши її від взяття приступом, однак це не підтверджено писемними джерелами.

Образ Богуша змальовано у творах художньої літератури, зокрема А. Кащенка.

Література

Карелин И. Запорожские городища // Записки Императорского Одесского общества истории и древностей. 1875. Т. 9. С. 433–442.
Яворницький Д. Історія запорізьких козаків : у 3 т. Львів : Світ, 1992. Т. 3. 456 с.
Козацькі січі (нариси з історії українського козацтва XVI–XIX ст.) / Відп. ред. В. Смолій. Київ; Запоріжжя : Інститут історії України НАН України, 1998. 252 с.