Богородський, Олександр Федорович
Богоро́дський, Олекса́ндр Фе́дорович (11.09.1907, м. Горлівка, тепер Донецької області, Україна — 10.12.1984, м. Київ, тепер Україна) — вчений-астроном, професор (з 1963), доктор фізико-математичних наук (з 1964).
|
Богородський, Олександр Федорович | |
|---|---|
| Народження | 11.09.1907 |
| Місце народження | Горлівка |
| Смерть | 10.12.1984 |
| Місце смерті | Київ |
| Місце діяльності | Київський національний університет імені Тараса Шевченка |
| Напрями діяльності | астрономія |
Життєпис
Походив із сім’ї залізничних службовців. Дитячі та юнацькі роки провів у м. Таганрозі (тепер Ростовська обл., РФ).
1931 закінчив екстерном фізико-математичне відділення Північно-Кавказького інституту промисловості й праці в м. Ростові-на-Дону (тепер не існує, РФ). Відтоді розпочав педагогічну діяльність на посаді вчителя фізики й математики у Таганрозькій трудовій школі № 8.
Навчався (1933‒1936) в аспірантурі (астрофізичне відділення, лабораторія космічної фізики) при Природничо-науковому інституті ім. П. Ф. Лесгафта (припинив діяльність 1957); у 1936 захистив кандидатську дисертацію. Залишився працювати в інституті на посаді старшого наукового співробітника, взяв участь в експедиції зі спостережень повного сонячного затемнення.
1938‒1941 — докторант Пулковської обсерваторії [тепер повна назва — Головна (Пулковська) астрономічна обсерваторія Російської академії наук (ГАО РАН)], працював над дисертацією з проблеми астрономічних наслідків теорії відносності. Захисту завадили початок Другої світової війни та евакуація до Татарстану.
Від серпня 1944 став співробітником Астрономічної обсерваторії Київського університету ім. Т. Г. Шевченка (тепер Астрономічна обсерваторія Київського національного університету імені Тараса Шевченка).
Працював на кафедрі астрономії: доцент (1945‒1963), професор (1963‒1978). Викладав фундаментальні курси, як-от теоретичну астрофізику, теоретичну астрономію, зоряну астрономію, внутрішню будову зір та інші. У 1953‒1972 одночасно обіймав посаду директора Астрономічної обсерваторії.
Наукова спадщина
Автор 2 монографій та близько 100 статей, головно з проблем астрономічного застосування теорії відносності. Саме в цій галузі вчений отримав найвагоміші наукові результати. Надав оригінальний, простий за формою та найбільш повний розв’язок релятивістської задачі Кеплера (див. у ст. Кеплера закони), на підставі якого розробив вичерпну класифікацію орбіт пробних часток та світла у гравітаційному полі Шварцшильда. Обґрунтував неоднозначність рівнянь поля Айнштайна, виконав піонерські дослідження з коваріантного інтегрування тензорних рівнянь, розробив простий метод інтегрування рівнянь Айнштайна для системи точкових мас (моногр. «Рівняння поля Айнштайна та їх застосування в астрономії»; 1962). Аналізував роль принципу еквівалентності як головної фізичної передумови загальної теорії відносності, парадокс Неймана–Зелігера тощо. Одним із перших розглянув релятивістські ефекти в русі штучних супутників Землі (1959). Займався також різноаспектними питаннями фізики Сонця і планетарних туманностей, спектрального аналізу зір.
Монографія «Всесвітнє тяжіння» (1971) висвітлювала основні етапи розвитку фізичних засад та математичного апарату теорії гравітації. Вченому належить також цикл робіт з історії розвитку астрономії в Київському університеті.
За його редакцією видано монографії «Питанні астрофізики», «Фізика зір та міжзоряного середовища» (обидві — Київ, 1966), переклад праці Г. Альфвена та Ґ. Арреніуса «Структура та еволюційна історія Сонячної системи» (Київ, 1981).
На посаді директора обсерваторії докладав зусиль до зміцнення її інструментальної бази (зокрема, побудовано горизонтальний сонячний телескоп, встановлено новий фотосферно-хромосферний телескоп АФР-2, модернізоване меридіанне коло та ін.) та підвищення теоретичного рівня робіт. Під його керівництвом співробітники обсерваторії та радіофізичного факультету розпочали візуальні та фотографічні спостереження штучних супутників Землі, а від 1957 і новий для Київського університету напрям наукових досліджень — фотографічні та радіолокаційні спостереження метеорів. Обсерваторія стала однією з базових станцій Служби Сонця СРСР.
Визнання
Обраний членом Міжнародного астрономічного союзу, Астрономічної Ради АН СРСР, вченої ради ГАО АН УРСР (з 1949, від часу її створення).
На честь вченого названо астероїд (№ 3885 Bogorodskij) головного поясу (відкритий 25.04.1979).
Його ім’я має формула Богородського–Хінкулової для розподілу електронної концентрації в сонячній короні.
Цитата
«Його лекції приваблювали слухачів глибиною та яскравістю думки, багатством ерудиції, високим науковим рівнем, витонченою інтелігентністю, зрештою були просто цікавими за змістом і привабливими за формою. Кожна його лекція ставала подією, і рідко хто наважувався пропускати без поважної причини його заняття. Навпаки, побачити на лекції сторонніх відвідувачів було досить звичним явищем… Якщо Олександр Федорович обговорював наукові питання, він підкорював співрозмовника бездоганною логікою думок, блискучою ерудицією, здатністю схоплювати сутність проблеми в усій її складності. Він не дозволяв собі непродуманих, легковажних зауважень, був гранично коректний у дискусії. Якщо ж розмова торкалась загальних питань, ви бачили людину дуже начитану, знавця історії, шанувальника вітчизняної та зарубіжної класичної літератури».
Хміль С. В. Богородський Олександр Федорович // Фізичний факультет. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. URL: https://phys.knu.ua/1074-bogorodskiy-oleksandr-fedorovich
Праці
- Уравнения поля Эйнштейна и их применение в астрономии. Киев : Издательство Киевского университета, 1962. 195 с.
- Всемирное тяготение. Киев : Наукова думка, 1971. 352 с.
Література
- Богородский Александр Фёдорович // Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Г. Астрономы : Биографический справочник. 2-е изд., доп., перераб. Киев : Наукова думка, 1986. С. 42‒43.
- Головна астрономічна обсерваторія Національної академії наук України: від ідеї створення до міжнародного визнання / Упоряд.: А. О. Корсунь, І. П. Крячко; за ред. Я. С. Яцківа. Київ : Наукова думка, 2018. 374 с.
- Хміль С. В. Богородський Олександр Федорович // Фізичний факультет. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. URL: https://phys.knu.ua/1074-bogorodskiy-oleksandr-fedorovich
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Богородський, Олександр Федорович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Богородський, Олександр Федорович (дата звернення: 10.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 01.02.2025
