Богатський, Олексій Всеволодович

Бога́тський, Олексі́й Все́володович (25.08.1929, м. Одеса, тепер Україна — 19.12.1983, там само) — вчений у галузі хімії органічної, доктор хімічних наук (1967), професор (1968), академік АН УРСР (1976), заслужений діяч науки УРСР (1979), ректор Одеського державного університету імені І. І. Мечникова (1970–1975), голова Південного наукового центру АН УРСР (1975), директор Фізико-хімічного інституту АН УРСР (1977).

Богатський, Олексій Всеволодович
Народження	25.08.1929
Місце народження	Одеса
Смерть	19.12.1983
Місце смерті	Одеса
Alma mater	Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Місце діяльності	Україна
Напрями діяльності	хімія органічна

Відзнаки
Ордени	Трудового Червоного Прапора (1971, 1976, 1981)
Почесні звання	Заслужений діяч науки і техніки України (1991)

Життєпис

Народився в сім’ї професора Одеського державного університету (тепер Одеський національний університет імені І. І. Мечникова) В. Д. Богатського (1888–1950; тепер Україна). У 1936–1946 навчався в школі № 57 м. Одеси, під час Другої світової війни перебував в евакуації з батьками та колективом університету.

Протягом 1946–1951 навчався на хімічному факультеті Одеського державного університету за спеціальністю хімія органічна. Після закінчення працював в університеті аспірантом (із 1951), асистентом (1954–1957). У 1954 захистив дисертаційну роботу за темою «Синтез і властивості стереоізомерних кротонових кислот та їхніх ефірів», у 1955 став кандидатом хімічних наук. У 1957–1958 — старший викладач, доцент (1958–1969), завідувач кафедри хімії органічної (1959–1975), декан (1962–1968). У 1967 захистив докторську дисертацію за темою «Синтез деяких алкоксисполук на основі алкоксиалкілзаміщених малонових і ацетооцтових ефірів, ацетилацетонів і 1,3-диолів та вивчення їхньої стереохімії, властивостей і перетворень», у 1968 отримав ступінь доктора хімічних наук і вчене звання професора. Упродовж 1968–1970 обіймав посаду проректора з навчальної роботи, 1970–1975 — ректора Одеського національного університету.

У 1975–1977 керував лабораторією і дослідним заводом Інституту загальної та неорганічної хімії АН УРСР (тепер Загальної та неорганічної хімії інститут імені В. І. Вернадського НАН України]) в Одесі. У 1977 на базі лабораторій і дослідного заводу був утворений Фізико-хімічний інститут АН УРСР, який очолив Богатський і був директором протягом 1977–1983 (із 1984 установі присвоєно ім’я Богатського; тепер Фізико-хімічний інститут імені О. В. Богатського НАН України). Був головою Південного наукового центру АН УРСР (1975–1983).

Похований на Другому Християнському кладовищі в Одесі.

Наукова діяльність

Наукові дослідження присвячені стереохімії сполук органічних, конформаційному аналізу, хімії біологічно активних речовин, розробці методів органічного синтезу, хімії макроциклів. Відкрив каталітичну реакцію конденсації 1,3-гліколей із карбонільними сполуками та ефірами мінеральних кислот, розробив методи синтезу та вивчив комплексоутворюючі властивості макроциклічних поліефірів (краун-ефіри) і поліциклічних амінополіефірів (кріптанди). Учений вивчав конфігурації та конформації сполук гетероциклічних типу оксетанів, 2,3-діоксанів, 1,3-дітіанів, 1,3,2-діоксафосфоринанів.

Спільно з іншими науковцями одержав і впровадив у виробництво перший вітчизняний транквілізатор «феназепам».

Разом із учнями та співробітниками надрукував понад 600 наукових праць, був науковим консультантом п’яти докторських і науковим керівником тридцяти кандидатських дисертацій.

Від 1971 з ініціативи Богатського виходить спеціалізоване видання «Питання стереохімії».

Нагороди та визнання

Три ордени Трудового Червоного Прапора (1971, 1976, 1981).

Премія ім. Л. В. Писаржевського АН УССР (1978).

Державна премія СРСР (1980).

Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1991; посмертно).

Праці

Нові проблеми сучасної стереохімії // Вісник Академії наук УРСР. 1974. № 12. С. 16–28.
Мезо- и макрогетероциклы. Избранные труды. Київ : Наукова думка,1986. 203 с.

У с п і в а в т. —

Успехи химии 1,3-диоксанов // Успехи химии. 1968. Т. 37. Вып. 4. С. 264–278.
Транквилизаторы. 1,4-бенздиазепины и родственные структуры. Киев : Наукова думка, 1980. 280 с.
Феназепам. Киев : Наукова думка, 1982. 279 с.

Література

Волков В. А. Химики : биографический справочник. Київ : Наукова думка, 1984. 733 с.
Алексей Всеволодович Богатский / Сост.: Н. Е. Ясиненко, Т. И. Олейникова. Киев : Наукова думка, 1986. 102 с.
Професори Одеського (Новоросійського) університету : в 4 т. / Ред.: В. П. Пружина, В. В. Самодурова. 2-ге вид., допов. Одеса: Астропринт, 2005. Т. 1: Ректори. 124 с.
Історія хімічного факультету. 1865–2005 / Упоряд.: С. А. Андронаті, І. С. Волошановський, З. І. Жиліна та ін. Одеса : Астропринт, 2006. 168 с.

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ

Покликання на цю статтю: Богатський, Олексій Всеволодович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Богатський, Олексій Всеволодович (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 27.08.2026