Богатиренко, Владислав Миколайович
Богатире́нко, Владисла́в Микола́йович (20.12.1999, с. Тарасівка, тепер Охтирського району Сумської області, Україна — 16.07.2023, м. Дніпро, Україна; похований 20.07.2023 у рідному селі) — військовослужбовець, солдат Збройних сил України (ЗСУ), учасник російсько-української війни, Герой України (2024, посмертно).
|
Богатиренко, Владислав Миколайович | |
|---|---|
| Народження | 20.12.1999 |
| Місце народження | Тарасівка |
| Смерть | 16.07.2023 |
| Місце смерті | Дніпро |
| Місце поховання | Тарасівка |
| Місце діяльності | Україна |
| Напрями діяльності | військова справа |
|
Відзнаки | |
|---|---|
| Відзнаки | Герой України |
| Ордени | Золота Зірка |
Зміст
Життєпис
Закінчив місцеву школу, філію Державного навчального закладу «Охтирський центр професійно-технічної освіти» (селище Велика Писарівка) за спеціальністю «Слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування. Тракторист-машиніст сільськогосподарського (лісогосподарського) виробництва (категорії «А1», «А2», «В1»). Водій автотранспортних засобів (категорія «С»)».
Пройшов строкову службу, після чого підписав контракт із ЗСУ. Позивний «Богатир».
Проживав із родиною у містах Бахмуті, Києві та Сумах.
Із початком широкомасштабного вторгнення РФ в Україну перебував у лавах ЗСУ, служив водієм, а потім розвідником у 30-й окремій механізованій бригаді імені князя Костянтина Острозького. Виконував бойові завдання на різних ділянках фронту. Завдяки його мужності та професіоналізму знищено значну кількість живої сили противника і ворожої техніки. Кілька разів був поранений і щоразу повертався на фронт.
16.07.2023 помер у військовому шпиталі (м. Дніпро) від несумісних із життям ран.
Залишилися дружина, двоє дітей, батьки, брат і сестра.
Подвиг
Під час боїв на Донеччині у 2023 воїн особисто знищив дев’ятьох окупантів, зокрема бойовиків ПВК «Вагнер», та ще двох узяв у полон. Під щільним вогнем надавав допомогу пораненим побратимам та евакуював їх. 15 липня 2023 під час бою в районі с. Залізнянського Бахмутського району Донецької області, поблизу м. Соледар знищив чотирьох найманців ПВК «Ветерани», але сам зазнав тяжких множинних поранень.
Нагороди та визнання
Нагрудний знак «Сталевий хрест» (грудень 2022).
Відзнака командувача Сухопутних військ ЗСУ — нагрудний знак «За особисту хоробрість» (квітень 2023).
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (23.08.2024, посмертно).
Меморіалізація
«Почесний громадянин міста Суми» (28.02.2025, посмертно), «Почесний громадянин Великописарівської громади» (22.04.2025, посмертно).
Джерело
- Про присвоєння В. Богатиренку звання «Герой України»: Указ Президента України № 566/2024 від 23 серпня 2024 р. // Президент України. 2024. URL : https://www.president.gov.ua/documents/5662024-51713
Література
- Тягленко О. Будемо пам’ятати… не пробачимо! // Ворскла. 2023. URL: https://vorskla1930.com.ua/gromada/budemo-pamyataty-ne-probachymo/
- Герої не вмирають! Владислав Богатиренко // Офіційний сайт Сумської міської ради, виконавчих органів Сумської міської ради та Сумського міського голови. 2024. URL: https://smr.gov.ua/en/misto/pro-sumchan/oblichchya-gerojiv-sumchan/587-heroi-ne-vmyraiut/lypen/31653-geroji-ne-vmirayut-vladislav-bogatirenko.html
- Богатиренко Владислав Миколайович // Книга пам’яті Сумської області. URL: https://sumymemory.gov.ua/database/rosiisko-ukrainska-viina/32025-bohatyrenko-vladyslav-mykolaiovych.html
- Володимир Зеленський розповів історії воїнів, які стали Героями України // АрміяІnform. 2025. URL: https://armyinform.com.ua/2025/01/31/volodymyr-zelenskyj-rozpoviv-istoriyi-voyiniv-yaki-staly-geroyamy-ukrayiny/
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Богатиренко, Владислав Миколайович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Богатиренко, Владислав Миколайович (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 06.02.2025
