Бліда поганка
Бліда́ пога́нка (Amanita phalloides) — смертельно отруйний мікоризний гриб родини мухоморових.
Зміст
Характеристика
Гриб досить великий за розміром: шапинка до 12 см діаметром. Від більшості інших мухоморів відрізняється гладенькою шапинкою без численних пластівцеподібних залишків загального покривала. Має м’ясисту спочатку напівкулясту, згодом опуклу до розпростертої, шапинку, часто з низьким горбиком або випуклістю в центрі і прямим гладеньким краєм. Поверхня шапинки радіально гладка, волокниста, суха. Залишки покривала на поверхні мають вигляд великих білуватих плівчастих клаптиків (від одного до кількох, сірувато-зеленого до оливково-зеленого кольору), але здебільшого відсутні.
Шапинка зрідка буває оливково-сірою, майже без зелених відтінків, або дуже блідою, майже білою із помітнми зеленкуватими відтінками. Пластинки вільні, густі, білі. Ніжка до 12 см завдовжки та до 2 см завтовшки, дещо звужується догори, в основі значно бульбоподібно потовщена (до 3–4,5 см); порожниста; біла або блідо-зеленувата, гладко-волокниста, з рисунком у вигляді невиразних зигзагоподібних поясків; у верхній частині з білим плівчастим, смугастим згори кільцем, при основі з великою мішкоподібною білою плівчастою піхвою. М’якоть біла, з солодкуватим смаком та нудотно-медовим запахом. Споровий порошок білий. Спори 8–11 × 7–9 мкм, яйцеподібні та широко-яйцеподібні, гладенькі, безбарвні.
Спосіб життя
Гриб утворює мікоризи і є симбіотичним (див. Симбіоз) партнером багатьох дерев листяних (береза, бук, граб, дуб, ліщина) та хвойних (сосна, ялина, ялиця) порід. Трапляється поодиноко або невеликими групами на ґрунті в хвойних лісах, листяних лісах та лісах мішаних, а також лісосмугах. З’являється в липні–листопаді.
Поширення та екологія
Вид розповсюджений здебільшого в помірній зоні Європи та Азії. Із саджанцями дерев був занесений до Північної Америки та Південної Америки, Африки, Австралії та Нової Зеландії. В Україні трапляється повсюдно в лісах або лісових насадженнях.
Значення та охорона
Смертельно отруйний гриб: достатньо чверті плодового тіла для отруєння з летальними наслідками. Загалом у світі 90 % випадків смертей від отруєнь грибами спричинені блідою поганкою. Містить 3 типи токсинів: аматоксини, фалотоксини та віротоксини. Найтоксичнішими з них є аматоксини, особливо α-аманітин. Токсини блідої поганки не можна знешкодити кип’ятінням, заморожуванням або висушуванням гриба.
В останні роки з’явилися повідомлення про застосування мікродоз α-аманітину для лікування деяких форм раку. Вид широко розповсюджений в Україні, охорони не потребує.
Література
- Вассер С. П. Флора грибов Украины. Аманитальные грибы. Киев : Наукова думка, 1992. 167 с.
- French L. K., Hendrickson R. G., Horowitz B. Z. Amanita phalloides Poisoning // Clinical Toxicology. 2011. № 49. P. 128–129.
- Ning D., Xue J., Lou X. et al. Transforming Toxins into Treatments: the Revolutionary Role of α-amanitin in Cancer Therapy // Arch Toxicology. 2024. Vol. 98. Is. 6. P. 1705–1716.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Придюк М. П. Бліда поганка // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бліда поганка (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 02.02.2026
