Близнець, Віктор Семенович

Близне́ць, Ві́ктор Семе́нович (10.04.1933, с. Володимирівка, тепер Кропивницького району Кіровоградської області, Україна — 02.04.1981, м. Київ, тепер Україна) — письменник, майстер прози для дітей, журналіст, літературний редактор, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (1988, посмертно). Писав українською мовою.

Близнець, Віктор Семенович
Народження	10.04.1993
Місце народження	Володимирівка
Смерть	02.04.1981
Місце смерті	Київ
Місце поховання	Байкове кладовище
Alma mater	Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Місце діяльності	Україна
Напрями діяльності	література для дітей, публіцистика

Життєпис

Походив із багатодітної селянської родини, мати вчителювала у сільській школі. Початкову освіту здобув у школах сіл Володимирівка, Першотравенка (тепер с. Тернове Кропивницького р-ну), від 1949 — у с-щі Компаніївка.

Навчався 1952–1957 на факультеті журналістики Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка (тепер Київський національний університет імені Тараса Шевченка). Його однокурсниками були В. Симоненко, А. Москаленко та ін.

Працював кореспондентом у газетах «Комсомольська правда» (рос. «Комсомольская правда»), «Комсомольське знамено» (рос. «Комсомольское знамя»). Від 1959 публікував свої твори в українських часописах.

Працював з 1963 у редакції журналу «Піонерія» (з 1991 «Однокласник»), «Малятко». Згодом обіймав посаду заступника редактора видавництва «Молодь», де не тільки редагував тексти, а й активно сприяв розвитку молодих літературних талантів.

Був одружений, виховував двох доньок.

Трагічно загинув, вкоротивши собі віку. Похований на Байковому кладовищі.

Творчість

Творчий доробок В. Близнеця характеризує сполучення реалістичних і філософських елементів, глибокий психологізм та майстерне використання засобів художньої виразності. Його проза, орієнтована переважно на дитячу та юнацьку аудиторію, виходить за рамки вікових категорій, оскільки порушує універсальні моральні та екзистенційні проблеми.

Перша повість «Ойойойой» (1960) продемонструвала оригінальний стиль, що поєднував реалізм з елементами фантастики та гротеску. 1963 вийшла друком перша збірка оповідань «Ойойкове гніздо». Повість-казка «Звук павутинки» (1970) стала зразком дитячої прози з глибоким філософським підтекстом. Сюжет твору відображає життя лісових мешканців, але алегорично розкриває теми гармонії з природою, відповідальності за навколишній світ та загальні людські цінності. В основі твору — симбіоз багатої авторської уяви з глибоким проникненням у духовний світ персонажа-оповідача, наділеного небуденною фантазією та романтичною вдачею. Крізь призму совісті, казковості та краси зовнішнього світу дивиться на своє життя герой твору Льоня, який по-дорослому пізнає добро і зло через враження і відчуття, сердечну прив’язаність, страхи і співчуття. Найбільшими загадками для хлопця є життя і смерть, правда і кривда, свобода й несвобода, фантазія і реальність.

Темі Другої світової війни присвячено повісті «Паруси над степом» (1965), «Землянка» (1966), «Мовчун» (1972), «В ту холодну зиму, або Птиця помсти Сімург» (1979) тощо. Особливу увагу автор приділив долі дитини під час війни та в реаліях повоєнного лихоліття.

У повістях «Женя і Синько» (1974), «Древо життя» (1977), «Рятуйте синьоротика!» (1978) тощо дослідив складні питання людської моралі та етики.

Підготував до видання переказ українською мовою «Повісті минулих літ». У творах інтегрував елементи українського фольклору та міфології, що надавало текстам особливої поетичності та національного колориту.

Визнання і нагороди

Лауреат літературних премій ім. О. Копиленка (1978), Лесі Українки (1988, посмертно). Національну премію України імені Тараса Шевченка присуджено за повісті «Землянка» та «Звук павутинки».

2003 Міжнародний освітній фонд імені Ярослава Мудрого започаткував літературну премію «Звук павутинки» імені Віктора Близнеця. 2017 рішенням Компаніївської райради засновано літературну премію «Земля світлячків» імені Віктора Близнеця.

У с. Тернове при загальноосвітній середній школі (де свого часу навчався митець) функціонує кімната-музей письменника. На його честь названо вулиці в містах Києві та Кропивницькому.

Твори В. Близнеця перекладено чеською, словацькою, англійською, литовською та ін. мовами.

Додатково

О. Гончар порівняв твір «Звук павутинки» В. Близнеця з «Маленьким принцом» А. Сент-Екзюпері.

Твори

Древляни : повісті. Київ : Дніпро, 1979. 299 с.
Вибрані твори : в 2 т. Київ : Веселка, 1983.
Землянка : повість. Київ : Дніпро, 1995. 165 с.
Звук павутинки. Земля світлячків : повість, казка. Київ : Веселка, 2003. 173 с.
Повість врем’яних літ. Харків : Фоліо, 2005. 316 с.

Література

Гурбанська А. І. Віктор Близнець: Літературний портрет. Київ : [б. в.], 1998. 130 с.
Близнець Р. Віктор Близнець : профіль у листах // Київ. 1998. № 1–2. С. 126–132.
Гурбанська А. І. Культурологічний вимір життя і творчості Віктора Близнеця // Культура і мистецтво у сучаснмоу світі. 2014. Вип. 15. С. 20–25.
Демченко В. Г. Художня інтерпретація дитячого світу в повістях Віктора Близнеця // Літературознавчі студії. 2017. № 41. С. 132–140.
Коваленко В. М. Віктор Близнець: еволюція художнього світу // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Філологія. 2020. Вип. 2 (44). С. 119–124.
Чисті плеса душі і слова : до 90-річчя з дня народження Віктора Близнеця : бібліографічний покажчик / Уклад.: Н. П. Андрійченко, Н. П. Пивовар, О. Е. Нельга; ред. Н. Ф. Калашнікова. # Кропивницький : Обласна універсальна наукова бібліотека ім. Д. І. Чижевського, 2023. 76 с.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю: Близнець, Віктор Семенович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Близнець, Віктор Семенович (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 04.01.2026