Блефарохалазис

Блефарохала́зис — рецидивний набряк повік, який спричиняє атрофію та утворення надмірної кількості складок шкіри здебільшого на верхніх повіках.

Зміст

1 Характеристика
2 Епідеміологія
- 2.1 Патогенез
3 Діагностика
4 Лікування та прогноз
5 Профілактика
6 Література
7 Автор ВУЕ

Характеристика

Двостороння атрофія шкіри верхніх повік — патологічний процес, що виникає унаслідок пошкодження еластичних волокон сполучної тканини та характеризується загальним зниженням пружності. Згідно з Міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду (МКХ-10), блефарохалазис належить до категорії 7 Хвороби ока та його придаткового апарату (H00-H59):

H00-H06 Хвороби повік, слізних проток та орбіти.
H02 Інші хвороби повік.
H02.3 Блефарохалазис (дерматоліз).

Гіпертрофія тканин верхньої повіки найчастіше виникає внаслідок індивідуальних особливостей будови шкіри, вікових змін або тривалого набряку повік, порушень ліпідного обміну, що спричинили ожиріння. Здебільшого на недугу страждають люди похилого віку.

Епідеміологія

Серед усіх офтальмологічних захворювань патології повік становлять близько 10%. Їх класифікують за анатомічними ознаками. Серед можливих причин блефарохалазису виділяють:

ендокринні розлади та захворювання;
патології судинної системи;
спадкова схильність;
нейротрофічні розлади;
запалення повік;
алергічні реакції;
вазомоторні розлади;
синдром Ушера (Ашера);
прогресуюча атрофія шкіри.

Патогенез

Механізм виникнення блефарохалазису залежить від причини, яка його спровокувала. Патогенез у більшості випадків пов’язаний із періодичним запаленням верхньої повіки, яке супроводжується набряком. Часті рецидиви набряку спричиняють атрофію фіброзних структур повіки, які забезпечують її еластичність. Із прогресуванням захворювання порушується функція м’язів, які відповідають за підняття повіки. Симптоми блефарохалазису однаково часто трапляються у чоловіків та жінок; є також поодинокі випадки розвитку захворювання в період статевого дозрівання.

Основні симптоми патології:

надмірне розростання тканин у верхній повіці;
нависання шкірної складки над верхніми віями;
втрата еластичності шкіри та її підвищена розтяжність;
розширені кровоносні судини видно через шкіру повік.

Обвисання тканини особливо помітне під час огляду збоку. З кожним роком атрофія стає дедалі вираженішою. Розвиток блефарохалазису спричиняє нависання шкіри над верхніми віями, закривання зіниці та погіршення зору. Специфічних типів захворювання немає, розрізняють односторонній та двосторонній блефарохалазис; набряк повік — за розташуванням шкірної складки на верхній або нижній повіці. Захворювання може мати непомітний початок, або ж проявлятися як хронічний (часто рецидивуючий) запальний процес на повіках.

Діагностика

Діагностика блефарохалазису ґрунтується на клінічних проявах захворювання і включає перевірку гостроти зору та зовнішній огляд ока. Офтальмолог оцінює стан повік та кон’юнктиви, а за необхідності проводить біомікроскопію.

Лікування та прогноз

Лікування блефарохалазису дотепер не розроблено. Для зупинки прогресування патологічного запального процесу використовують консервативні методи, їх ефективність невелика. Найефективнішим методом терапії є хірургічне видалення надлишків шкіри за допомогою блефаропластики (операції з корекції або зміни форми повік), яку застосовують за рекомендацією офтальмолога та пластичного хірурга і проводять під місцевою анестезією. Крім видалення гіпертрофії шкіри повік, проводять латеральну кантопластику та зовнішній підйом апоневрозу складки. Період відновлення становить 1–2 тижні. Пацієнтам призначають різні ліки (для запобігання інфекційним ускладненням), вітаміни (ретинол, кислоту аскорбінову, токоферол) та мазі, які прискорюють процес одужання та мінімізують ризик ускладнень. Використовують очні краплі і мазі з антибіотичними та антисептичними властивостями.

Після операції зір може бути розмитим і залишатися таким протягом кількох днів. Крім того, спостерігається чутливість до світла, підвищена сльозотеча, сухість очей. Для усунення таких симптомів використовують спеціальні ліки (краплі, мазі), носять сонцезахисні окуляри протягом 2–3 тижнів після операції, щоб захистити очі від подразнення сонцем та вітром. За умови правильного лікування прогноз сприятливий.

Профілактика

Профілактика блефарохалазису ґрунтується на дотриманні здорового способу життя. Для запобігання атрофії шкіри повік рекомендовано стежити за своїм фізичним здоров’ям та масою тіла, застосовувати косметичні процедури, дія яких спрямована на підвищення еластичності шкіри повік. За генетичної схильності до захворювання необхідно проконсультуватися з офтальмологом або пластичним хірургом і отримати рекомендації щодо правильного догляду за шкірою повік, що зменшить ризик атрофічних змін.

Література

Collin J. R. O. Blepharochalasis A Review of 30 Cases // Ophthalmic Plastic & Reconstructive Surgery. 1991. Vol. 7. Is. 3. P. 153–157.
Григораш Н. В. Реконструктивна хірургія повік: естетична чи медична ціль? // Архів офтальмології України. 2020. Т. 8. № 1. P. 70–73.
Loscos I., Hermosa A., José Carlos A. B. T. et al. Blepharochalasis at Early Age: A Case Report // Journal of Clinical Images and Medical Case Reports. 2023. Vol. 4. Is. 8. 2560.