Блекмор, Річі

Бле́кмор, Рі́чі [ англ. Blackmore, Ritchie, повні прізвище та ім’я — Блекмор, Річард Г’ю (англ. Blackmore, Richard Hugh); 14.04.1945, м. Вестон-сьюпер-Мер, графство Сомерсет, Велика Британія] — рок-музикант, гітарист-віртуоз, мультиінструменталіст, автор пісень.

Блекмор, Річі (Blackmore, Ritchie)
Народження	14.04.1945
Місце народження	Вестон-сьюпер-Мер
Місце діяльності	Велика Британія
Напрями діяльності	музичне мистецтво

Життєпис

Народився у сім’ї співробітника авіаційної компанії. З двох років зростав у селищі Гестоні (боро Гаунслоу на заході м. Лондона). Почав грати на гітарі в 11 років, протягом року брав уроки класичної гітари. Під час навчання в школі займався також метанням списа легкоатлетичного.

У 1960-х виступав у складі різних аматорських музичних колективів. У 15 років працював учнем радіомеханіка в аеропорту Гітроу. У вільний час брав уроки гри на електрогітарі у гітариста Б. Дж. Саллівана (1941–2012; Велика Британія). Захоплювався творчістю зірок рок-н-ролу: співака Е. А. Преслі, співаків та музикантів Т. Стіла (нар. 1936; Велика Британія), Д. Едді (1938–2024; США), Б. Голлі, К. Річарда (нар. 1940; Індія), пізніше — Дж. Рейнгардта, гітаристів Дж. Е. Бертона (нар. 1939; США), В. Монтгомері (1923–1968; США) та одного із творців електрогітари Л. Пола (1915–2009; США). Навчався у Лондонській консерваторії по класу скрипки (1961).

Творчість

Блекмор — один із перших гітаристів, що поєднав елементи класичної музики з роком. Він став піонером у використанні гармонійної мінорної гами в хардроку 1970-х, заклав основу для музичного жанру неокласичний метал.

Розпочав свою професійну кар’єру 1963 як сесійний музикант у продюсера Дж. Міка (1927–1967; Велика Британія) та як учасник інструментального гурту «Аутлоуз» (англ. «The Outlaws», букв. — особи поза законом, розбійники). Був бек-музикантом поп-співаків Г. Коллінз (нар. 1943; Велика Британія), Гайнца (1942; Німеччина — 2000; Велика Британія), Скрімінга Лорда Сатча (1940–1999; Велика Британія), Н. Крістіана (1943–2010; Велика Британія), Дж. Л. Льюїса тощо.

1968 один із засновників гурту «Діп Перпл». Грав рок-музику у стилі джему (імпровізації). У групі прославився як віртуозний гітарист та один із засновників хардроку. Рок-балада «Soldier of Fortune» («Солдат удачі»; 1974), написана Блекмором і співаком Д. Ковердейлом (нар. 1951; Велика Британія), увійшла до альбому «Stormbringer» («Той, що несе бурю»). Пісня стала культовою, її переспівували багато виконавців і гуртів. Залишив ансамбль 1975 через розбіжності в колективі. Відтоді приєднався до неокласичного метал-гурту «Рейнбоу» («Rainbow»; «Веселка»). Ансамбль активно використовував ім’я Блекмора в рекламних цілях. Дебютний альбом називався «Ritchie Blackmore's Rainbow» («“Рейнбоу” Річі Блекмора»). Незабаром гурт практично став сольним проєктом Блекмора, він звільнив більшість колишніх його членів.

Блекмор, клавішник Дж. Лорд (1941–2012; Велика Британія), вокаліст І. Гіллан (нар. 1945; Велика Британія) та барабанщик І. А. Пейс (нар. 1948; Велика Британія) оголосили 1984 про возз’єднання «Діп Перпл» у складі початку 1970-х. «Нові старі» «Діп Перпл» записали альбом «Perfect Strangers» («Ідеальні незнайомці»; 1984). У листопаді 1993 Б. пішов з «Діп Перпл» та відтворив «Рейнбоу», але новий склад гурту був нестабільний.

Блекмор разом з майбутньою дружиною вокалісткою К. Найт (нар. 1971; США) заснували 1997 рок-гурт «Блекморс Найт» («Blackmore's Night»), назва була складена з їхніх прізвищ. Музика суттєво відрізнялася від попереднього стилю Блекмора: це акустичні балади у дусі музики епохи Відродження. Гурт виконує традиційні мелодії з усієї Європи, поєднуючи минуле та сучасне. У групі з’явилися виконавці на духових, класичних і народних інструментах. Блекмор почав грати переважно на акустичній гітарі, перейшов до більш орієнтованих на вокаліста пісень. Тексти більшості пісень першого альбому «Shadow of the Moon» («Тінь луни»; 1997) написала К. Найт.

Гурт гастролював країнами Європи, зокрема 15.06.2013 дав концерт у Національному палаці мистецтв «Україна» у м. Києві.

Гурт випустив студійні альбоми: «Under a Violet Moon» («Під фіолетовим місяцем»; 1999), «Fires at Midnight» («Пожежі опівночі»; 2001), «Ghost of a Rose» («Привід троянди»; 2003), «The Village Lanterne» («Сільський ліхтар»; 2006), «Winter Carols» («Зимові колядки»; 2006), «Secret Voyage» («Таємна подорож»; 2008), «Autumn Sky» («Осіннє небо»; 2010), «Dancer and the Moon» («Танцівниця та Місяць»; 2013), «All Our Yesterdays» («Усі наші вчорашні дні»; 2015), «Nature's Light» («Світло природи»; 2021).

Блекмор знявся у документальних фільмах: «Гурт “Діп Перпл» піонери “важкого металу”» (1991, режисер П. Джастмен), «Люди “Діп Перпл”» (1995, режисер Ф. Генлі), «Боги гітари: Річі Блекмор» (2007) та ін.

«Blackmore's Night - "Second Element" (Official Music Video)».
Джерело ютуб канал «Blackmore's Night».

«Deep Purple Soldier of Fortune».
Джерело ютуб канал «Hankie Adioderen».

Визнання

Введений до Зали слави рок-н-ролу (2016).

За версією низки журналів: «Гітар ворлд» («Guitar World»; «Світ гітари»), «Роллінг стоун» («Rolling Stone») тощо вважається одним з найкращих та найвпливовіших гітаристів усіх часів.

Література

Bukszpan D.·The Encyclopedia of Heavy Metal. New York : Sterling, 2003. 400 p.
Bloom J. Black Knight: Ritchie Blackmore. London : Omnibus Press, 2008. 390 p.
Larkin C. The Encyclopedia of Popular Music. 5th ed. London : Omnibus Press, 2011. 1600 p.
Hunter D. Star Guitars. 101 Guitars That Rocked the World. Minneapolis : Voyageur Press, 2014. 288 p.
Luhrssen D., Larson M. Encyclopedia of Classic Rock. Santa Barbara : ABC-CLIO, 2017. 430 p.
Blackmore's Night & Ritchie Blackmore's Rainbow. URL: https://www.blackmoresnight.com/bio