Бластоцель
Бластоце́ль ( від грец. βλαστως — зародок і грец. κοῖλος — порожній, порожнина) — заповнена рідиною порожнина дроблення або первинна порожнина, яка виникає всередині зародка на стадії бластули. У людини бластоцель з’являється приблизно на 5-у добу дроблення всередині морули, після чого зародок переходить на стадію бластоцисти. Рідина накопичується внаслідок розходження внутрішніх кінців бластомерів та активного перекачування йонів (переважно Na+) у порожнину, що спричинює осмотичний приток води. Клітини стінок бластули (бластодерма, у ссавців — трофобласт) утворюють щільні контакти та мають вибіркову проникність, необхідну для утворення і підтримки бластоцелі. Функціональне значення бластоцелі включає: створення простору для міграції клітин під час гаструляції; запобігання передчасній взаємодії між клітинами; створення підвищеного тургорного тиску, що розтягує поверхню зародка. У нижчих безхребетних бластоцель може стати первинною порожниною тіла. У вищих хребетних її майже повністю витісняє вторинна порожнина — целом. Особливості розташування первинної порожнини є критерієм для виділення різновидів бластул. Наприклад, стереобластула — бластула без бластоцелі, характерна для деяких кишковопорожнинних і червів.
Література
- Дзержинський М. Е., Скрипник Н. В., Пустовалов А. С. та ін. Загальна цитологія. Київ : ВПЦ «Київський університет», 2020. 640 с.
- Пикалюк В. С., Антонюк О. П., Ткач Г. Ф., Прокопчук Н. М. Ембріологічний словник / За заг. редакцією проф. В. С. Пикалюка. Луцьк : б.в., 2025. 644 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Слухай С. О. Бластоцель // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бластоцель (дата звернення: 10.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 04.01.2026
