Бластоїдеї

Бластоїде́ї, морські́ буто́ни (Blastoidea) — клас викопних морських безхребетних тварин типу голкошкірих. Відомо близько 80–100 родів і 300 видів, які існували від середнього ордовика або раннього силуру (див. Силурійський період і силурійська система) до кінця палеозойської ери (по пермський період і пермську систему включно). Найвище таксономічне різноманіття і майже космополітичне поширення тварин цього класу припало на девонський період. Деякі бластоїдеї домінують у відкладах карбону (див. Кам'яновугільний період і кам'яновугільна система) і пермського періоду. Тіло бластоїдей складалося з крони та стебла. Крона у вигляді брунькоподібної чашечки — теки з численними виростами — брахіолами. У теці цих викопних тварин добре збереглася значна частина більшості основних систем органів, що дозволяє детально вивчати еволюцію та функціональну морфологію бластоїдей. Рештки бластоїдей знайдені у Північній Америці, Південно-Східній Азії, Західній Європі, на Середньому Уралі (див. Уральські гори). Бластоїдей здебільшого вели прикріплений спосіб життя і були пасивними фільтраторами на мілководді (5–50 м завглибшки).

Література

Waters J. A. The Palaeobiogeography of the Blastoidea (Echinodermata) // Geological Society, London, Memoirs. 1990. Vol. 12 (1). P. 339–352.
Анікеєва О., Іваніна А. Деякі групи органічних решток у рифогенних відкладах пізньої юри Українського Передкарпаття: поширення та їх діагностика у шліфах // Палеонтологічний збірник. 2023. № 55. С. 34–50.
Bohatý J., Macurda Jr. D. B., Waters J. A. A Critical Interval in Blastoid Evolution: the Respiratory Transition and Palaeogeographic Dispersion of the Spiraculate Blastoids in the Devonian // Papers in Palaeontology. 2024. Vol. 10. Is. 4. e1584.