Бластодиск
Бластоди́ск — скупчення цитоплазми на анімальному полюсі яйця у тварин із неповним (меробластичним) дробленням (костисті риби, плазуни, птахи). Під час дроблення бластодиск перетворюється на дископодібне скупчення клітин — бластодерму. Після 5-го дроблення з’являються борозни, які відокремлюють усі вільні клітини від нерозділеного перибласту і між ними виникає бластоцель. Бластодиск надалі поділяється на світле поле (лат. area pellucida — у плазунів і птахів та лат. zona pellucida — у ссавців), з якого розвивається сам зародок, і темне поле (лат. area opaca — у плазунів і птахів) — клітини по краю диска, прилеглі до жовтка. До моменту завершення стадії формується епібласт (зовнішній шар) і гіпобласт (внутрішній шар), між якими лежить бластоцель. Бластодиск — це єдине джерело клітин для побудови зародка та його позазародкових оболонок. Цей тип дроблення вивчений на класичній моделі досліджень ембріогенезу — курячому яйці.
Література
- Дзержинський М. Е., Скрипник Н. В., Пустовалов А. С. та ін. Загальна цитологія. Київ : ВПЦ «Київський університет», 2020. 640 с.
- Пикалюк В. С., Антонюк О. П., Ткач Г. Ф., Прокопчук Н. М. Ембріологічний словник / За заг. ред. проф. В. С. Пикалюка. Луцьк : б.в., 2025. 644 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Слухай С. О. Бластодиск // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бластодиск (дата звернення: 10.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 06.01.2026
