Биковський, Валерій Федорович

Бико́вський, Вале́рій Фе́дорович (рос. Быковский, Валерий Фёдорович; 02.08.1934, м. Павловський Посад Московської області, Російська Федерація — 27.03.2019, с. Леоніха Лосино-Петровського міського округу Московської області, Російська Федерація) — льотчик-космонавт (з 1963), двічі Герой Радянського Союзу (1963, 1976), полковник (з 1966), заслужений майстер спорту (з 1963), кандидат технічних наук (з 1973), 5-й космонавт СРСР, 9-й астронавт світу.

Биковський, Валерій Федорович (Быковский, Валерий Федорович)
Народження	02.08.1934
Місце народження	Павловський Посад
Смерть	27.03.2019
Місце смерті	Леоніха, Московська область
Напрями діяльності	космонавтика

Відзнаки
Ордени	Леніна, орденами Трудового Червоного Прапора, Червоної Зірки, Дружби, Карла Маркса, Георгія Димитрова, орден «Хрест Грюнвальда», «Зірка Республіки Індонезії
Почесні звання	двічі Герой Радянського Союзу, Герой Німецької Демократичної Республіки, Герой Соціалістичної праці Народної Республіки Болгарія, Герой праці Соціалістичної Республіки В’єтнам
Лауреат Державної премії СРСР	1989

Життєпис

Народився у сім’ї службовців, батько був співробітником Міністерства шляхів сполучення СРСР.

Закінчив 6-ту військову авіаційну школу початкового навчання льотчиків (1953), Качинське Червонопрапорне військове авіаційне училище льотчиків імені О. Ф. М’ясникова (1955), інженерний факультет Військово-повітряної інженерної академії імені М. Є. Жуковського (1968), де здобув кваліфікацію «льотчик-космонавт-інженер». Захистив кандидатську дисертацію в галузі автономної космічної навігації (1973).

З січня 1956 служив льотчиком, з грудня 1957 — старшим льотчиком 23-го винищувального авіаційного полку 17-ї винищувальної авіаційної дивізії Московського округу ППО. Інструктор парашутно-десантної підготовки (з 1960), виконав понад 100 стрибків з парашутом. Літав на реактивному винищувачі МіГ-17.

Діяльність

Зачислений слухачем-космонавтом до загону космонавтів Центру підготовки космонавтів імені Ю. О. Гагаріна (07.03.1960), увійшов до першого загону космонавтів (20 осіб). З жовтня 1960 проходив підготовку до першого космічного польоту (у складі відібраних перших шести космонавтів). Відтоді у Центрі підготовки космонавтів на посадах: космонавт (з січня 1961), космонавт-інструктор (з січня 1964), командир загону космонавтів (з 11.07.1968), начальник відділу (з 21.03.1969).

Перший космічний політ здійснив 14–19.06.1963 як пілот корабля «Восток-5». Політ відбувався водночас із польотом корабля «Восток-6», який пілотувала перша жінка-космонавт В. Терешкова. Досягнув рекордної тривалості польоту на одномісному космічному кораблі (4 доби 23 години 7 хвилин; рекорд досі не перевершено).

Готувався за програмою експедиції на Місяць, але програма була закрита.

Другий політ тривалістю 7 діб 21 година 52 хвилини здійснив 15–23.09.1976 як командир корабля «Союз-22» разом з В. В. Аксьоновим. Під час польоту відбувалися дослідження багатозональної шестиоб’єктивної космічної фотокамери МКФ-6 (виробництва Німецької Демократичної Республіки), яка забезпечувала синхронну зйомку Землі водночас на шести ділянках видимої інфрачервоної частини спектру.

Під час третього польоту в космос 26.08–03.09.1978 був командиром екіпажу четвертої експедиції відвідування орбітальної станції «Салют-6». Разом із космонавтом З. Єном (Німецька Демократична Республіка) стартував на кораблі «Союз-31», повернувся на кораблі «Союз-26».

Загальна тривалість здійснених польотів у космос — 20 діб 17 годин 48 хвилин 21 секунда. Єдиний, хто здійснив 3 польоти, серед космонавтів, які літали на кораблях «Восход» чи «Восток».

У жовтні 1979 — липні 1980 проходив підготовку як дублер командира корабля «Союз-37» за програмою відвідин орбітальної станції «Салют-6» в’єтнамським космонавтом.

Відрахований із загону космонавтів 26.01.1982, але залишався на посаді начальника відділу управління Центру підготовки космонавтів. Директор Будинку радянської культури і науки в м. Берліні (1988–1990).

Нагороди та визнання

Нагороджений трьома орденами Леніна (1963, 1976, 1978), орденами Трудового Червоного Прапора (1976), Червоної Зірки (1961), Дружби (2011).

Герой Німецької Демократичної Республіки (1978), Герой Соціалістичної праці Народної Республіки Болгарія (1963), Герой праці Соціалістичної Республіки В’єтнам (1963).

Нагороджений іноземними орденами: два ордени Карла Маркса (Німецька Демократична Республіка; 1976, 1978), орден Георгія Димитрова (Болгарія; 1963), орден «Хрест Грюнвальда» (Польща; 1963), «Зірка Республіки Індонезії (1963), медалями.

Лауреат Державної премії СРСР (1989, за розробку тренажера наскрізного модулювання динаміки космічного польоту на центрифузі) та Премії Уряду РФ імені Ю. О. Гагаріна (2011, за внесок у розвиток пілотованої космонавтики).

Нагороджений золотою медаллю Ціолковського Академії наук СРСР (1963) і медаллю де Лаво Міжнародної авіаційної федерації (1964).

Почесний громадянин низки міст. Іменем космонавта названі вулиці в містах різних країн. У рідному місті космонавта встановлений бронзовий бюст.

Додатково

Мав третій розряд з футболу, фехтування, легкої атлетики.

Праці

Здравствуй, Вселенная! Москва : Советская Россия, 1963. 212 с.
Человек и космическая астронавигация. Москва : Машиностроение, 1979. 222 с. (у співавт.)
Визуальные исследования с пилотируемых космических аппаратов поляризации солнечного света на атмосфере Земли. Москва : ИКИ, 1983. 30 с. (у співавт.)

Література

Ребров М. Ф. Советские космонавты. 2-е изд., доп. Москва : Воениздат, 1983. 312 с.
Резниченко Г. И. Космонавт-5: О дважды Герое Советского Союза В. Ф. Быковском. Москва : Политиздат, 1989. 629 с.
Попович П., Немов О. Нескінченні дороги Всесвіту / Пер. з рос. Київ : Дніпро, 2000. 195 с.
Hall R., Shayler et Bert Vis D. Russian's Cosmonauts Inside the Yuri Gagarin Training Center. New York : Praxis, 2005. 386 p.
Зацерковний В. І., Каревіна Н. П. Аерокосмічні дослідження Землі: історія розвитку : в 2 т. Київ : ТОВ «Юстон ЛТД», 2014–2015.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю: Биковський, Валерій Федорович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Биковський, Валерій Федорович (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 26.12.2017