Беріксоподібні

Беріксоподі́бні (Beryciformes) — ряд хижих глибоководних риб надряду акантоперих інфракласу костистих риб підкласу новоперих класу променеперих.

Таксономія і характеристика

У складі ряду за різними даними 3 підряди, 7 (8)–12 родин (Berycidae, Holocentridae, Anomalopidae, Monocentridae та ін.), 30 родів, 150–160 видів. Відомі з пізньої крейди (див. Крейдовий період).

За зовнішнім виглядом часто досить сильно відрізняються. Так, серед беріксоподібних є види 8–61 см завдовжки, масою тіла від кількох десятків грамів до 6 кг. У більшості видів тіло округле або ромбічне, стиснене по боках. Також є помірно високотілі види. Забарвлення варіюється від червоного до жовтого та від коричневого до чорного. Голова й очі великі. Мають органи біолюмінесценції. Плавці з колючками, спинні — з 1 або 2, черевні — з 4–14 променями.

Харчуються дрібною рибою та безхребетними. Для беріксоподібних характерна велика тривалість життя, до прикладу, у гоплостета помаранчевого (Hoplostethus atlanticus) вона становить понад 140 років, а настання статевої зрілості спостерігається у віці 23–40 років.

Поширення та екологія

Усі беріксоподібні — морські риби, більшість з яких поширена в глибоководних середовищах тропічного й помірного поясів. Найчастіше живуть на шельфі континентальному та континентальному схилі, а деякі — на глибині до 2 км. Одні види рухаються ближче до поверхні вночі, інші живуть повністю на мілководді та ведуть нічний спосіб життя, ховаючись протягом дня у тріщинах скель і печерах. Кілька видів є мезопелагічними (див. Пелагіаль) і батипелагічними (див. Пелагічні організми).

Охорона

Подовжена тривалість життя робить беріксоподібних вразливими до надмірного вилову. Незважаючи на ризики і загрози, більшість видів віднесені Міжнародним союзом охорони природи до списків найменш загрожених або таких, щодо яких недостатньо даних для оцінки стану популяцій. Лише деякі види класифікуються як вразливі.

Значення

Низка видів є об’єктами акваріумістики [австралійська ананасова риба (Cleidopus gloriamaris), риби-білки та інші види]. Загалом промислового значення не мають, за винятком декількох видів, зокрема гоплостета помаранчевого, альфонсіно (Beryx decadactylus) і чудового альфонсіно (Beryx splendens).

Література

  1. Andrews J., Schein J., Friedman M. An Earliest Paleocene Squirrelfish (Teleostei: Beryciformes: Holocentroidea) and its Bearing on the Timescale of Holocentroid Evolution // Journal of Systematic Palaeontology. 2023. № 21 (1). P. 1–36.
  2. Matsunuma M., Ujihara A., Endo H. Two New Species of Aulotrachichthys (Beryciformes: Trachichthyidae) from the Northwestern Pacific // Ichthyological Research. 2024. № 71. P. 56–82. URL: https://link.springer.com/article/10.1007/s10228-023-00912-6

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Беріксоподібні // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Беріксоподібні (дата звернення: 10.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
09.07.2024


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶