Бертоцці, Керолін Рут

Бертоцці, Керолін Рут (англ. Bertozzi, Carolyn Ruth; 10.10.1966, м. Бостон, США) — хімік, член Національної академії наук США (з 2005), Американської академії мистецтв і наук (з 2003), Національної медичної академії США (з 2011), Національної академії винахідників (з 2013), Академії Леопольдина (з 2008), Національної академії дей-Лінчей (Accademia dei Lincei; з 2021), іноземний член Лондонського королівського товариства (з 2018), лауреат Нобелівської премії з хімії (2022).

Бертоцці, Керолін Рут (Bertozzi, Carolyn Ruth)
Народження	10.10.1966
Місце народження	Бостон
Alma mater	Гарвардський університет
Напрями діяльності	органічна хімія

Відзнаки
Медалі	Вілларда Гіббса (2008)
Лауреат Нобелівської премії - хімія	2022

Життєпис

Батько був професором ядерної фізики у Массачусетському технологічному інституті, директором Центру лінійних прискорювачів Бейтса (англ. Bates Linear Accelerator Center; тепер Науково-технічний центр Бейтса).

1988 здобула ступінь бакалавра з хімії в Гарвардському університеті. Дипломну роботу виконала в лабораторії на кафедрі біохімії, де під керівництвом професора Дж. Грабовського розробляла фотоакустичний калориметр. За цей проєкт нагороджена премією Томаса Т. Гупса (1988).

Від 1988 навчалася в аспірантурі Каліфорнійського університету в Берклі. Працювала над хімічним синтезом аналогів олігосахаридів у лабораторії хімії біоорганічної М. Беднарського (1958–2006; США). 1993 здобула ступінь доктора філософії.

У постдокторантурі працювала в лабораторії клітинної біології С. Розена в Каліфорнійському університеті в Сан-Франциско (США). Вивчала роль ендотеліальних олігосахаридів у полегшенні адгезії клітин в осередках запалення. Від 1996 в Каліфорнійському університеті в Берклі (1996–1999 — асистент професора хімії, 1999–2002 — доцент, з 2002 — професор хімії та молекулярної і клітинної біології).

Водночас 2000–2002 — професор молекулярної та клітинної фармакології в Каліфорнійському університеті в Сан-Франциско; від 2000 — дослідник Медичного інституту Говарда Г’юза.

2001 разом зі С. Розеном заснувала приватну компанію Thios Pharmaceuticals, Inc. у м. Емерівіллі, штат Каліфорнія, США (припинила діяльність 2005).

2006–2015 очолювала нанотехнологічний дослідницький центр Національної лабораторії ім. Лоуренса в Берклі.

Від 2014 голова редколегії наукового видання Американського хімічного товариства «Централ скайнс» (англ. «АCS Central Science»). З червня 2015 професор хімії в Стенфордському університеті.

Наукова діяльність

Автор понад 600 статей.

2003 запровадила термін «біоортогональна хімія» для хімічних реакцій, сумісних з живими системами. Дослідження уможливлюють проводити реакції всередині живих організмів, не порушуючи нормальний хімічний процес клітини. Такі реакції використовують для аналізу клітин, відстеження біологічних процесів та вдосконалення ліків проти раку.

Наукові інтереси Бертоцці охоплюють хімію та біологію з акцентом на аналіз цукрів клітинної поверхні, важливих для здоров’я людини. Її дослідницька група з’ясовує зміни в глікозилюванні клітинної поверхні, пов’язані з раком, запаленням і бактеріальною інфекцією, з метою розпрацювання нових діагностичних і терапевтичних підходів у сфері імуноонкології. Досліджує синтез хімічних інструментів для вивчення поверхневих цукрів клітин (гліканів) та їхній вплив на такі захворювання, як рак, запалення та вірусні інфекції, зокрема COVID-19. Виявила, що віруси в організмі можуть зв’язуватися з цукрами. Модифікувала молекули білка та цукру в стінках живих клітин так, щоб клітини сприймали сторонні матеріали, зокрема імплантати (див. Імплантація). Працює в галузі глікобіології та біоортогональних реакцій хімії. Технології, розроблені в лабораторії під керівництвом Бертоцці, адаптовано для комерційного використання, зокрема для створення швидкого тесту на туберкульоз.

Співзасновниця низки біотехнологічних компаній: Redwood Bioscience (2008), Enable Biosciences (2014), Palleon Pharmaceuticals (2015), InterVenn Biosciences (2017), Grace Science LLC (2018), OliLux Biosciences і Lycia Therapeutics (обидві — 2019). Член ради директорів фармацевтичної компанії Eli Lilly (2017–2021).

Визнання

Лауреат премій: імені Артура Коупа (1999, 2017); Американського хімічного товариства (2001); «ЛГБТ-вчена року» (2007); Роя Л. Вістлера з хімії вуглеводів (2008); Г. Гоува Рочестерської секції Американського хімічного товариства (2009); з біоорганічної хімії Королівського хімічного товариства (2010); Ернеста Орландо Лоуренса (2014); НАН США з хімії (2016); Джона Карта з розвитку науки (2020); Солвея «Хімія для майбутнього» (2020); Ф. А. Коттона (2020); Вольфа з хімії (2022), Велча (2022) та ін.

Нагороджена медалю Вілларда Гіббса (2008).

Нобелівську премію з хімії «за розробку хімії кліків і біоортогональної хімії» (2022) розділила з К. Б. Шарплессом і М. П. Мелдалом.

Додатково

Захоплювалася музикою. У середній школі здобула кілька нагород за виконання музичних творів. Виступала в університетських рок-гуртах.

2010 стала першою жінкою, яку нагородили премією для винахідників Лемельсона (Lemelson–MIT Prize).

Старша сестра Бертоцці — математик А. Л. Бертоцці (1965), молодша — ерготерапевт Д. Дж. Хіндерманн (1969; обидві — США).

Праці

У с п і в а в т. — Cell Surface Engineering by a Modified Staudinger Reaction // Science. 2000. № 287 (5460). P. 2007–2010. Chemical Glycobiology // Science. 2001. № 291 (5512). P. 2357–2364.

A Strain-Promoted [3 + 2] Azide−Alkyne Cycloaddition for Covalent Modification of Biomolecules in Living Systems // Journal of the American Chemical Society. 2005. № 126 (46). P. 15046–15047.

Glycans in Cancer and Inflammation—Potential for Therapeutics and Diagnostics // Nature Reviews Drug Discovery. 2005. № 4 (6). P. 477–488. Bioorthogonal Chemistry: Fishing for Selectivity in a Sea of Functionality // Angewandte Chemie International Edition in English. 2009. № 48 (38). P. 6974–6998.

Література

Maestrejuan A. R. Oral History Interview with Carolyn R. Bertozzi // Science History Institute. 2003. URL: https://digital.sciencehistory.org/works/3xomins
Carolyn Bertozzi Honored by GLBT Organization // UC Berkeley News. 2007. URL: https://newsarchive.berkeley.edu/news/berkeleyan/2007/02/21_awards.shtml
Вовк М. В. Клік-хімія та біоортогональні реакції: прорив в епоху функціональності в хімії. Нобелівська премія з хімії 2022 року // Вісник Національної академії наук України. 2022. № 12. С. 30–43. URL: https://visnyk-nanu.org.ua/ojs/index.php/v/article/view/2101/2104

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ

Покликання на цю статтю: Бертоцці, Керолін Рут // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бертоцці, Керолін Рут (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 09.08.2024