Бернс, Роберт

Бернс, Ро́берт (англ. Burns, Robert; 25.01.1759, с. Алловей, тепер передмістя м. Ейр, округ Південний Ейршир, Шотландія, Велика Британія — 21.07.1796, м. Дамфріс, тепер округ Дамфріс-енд-Галловей, Шотландія, Велика Британія) — поет. Писав шотландською та англійською мовами.

Бернс, Роберт (Burns, Robert)
Народження	25.01.1759
Місце народження	Ейр
Смерть	21.07.1796
Місце смерті	Дамфріс
Напрями діяльності	літературна творчість, поезія

Життєпис

Народився в сім’ї фермера.

Здобув домашню освіту (батько навчав своїх дітей читання, письма, арифметики, географії та історії, а також написав для них «Посібник християнської віри»). Учителем був також Дж. Мердок (1747–1824), який відкрив школу в с. Алловеї (1763) та викладав Бернсу латинську, французьку мови та математику (1765–1768). Після ще кількох років домашньої освіти Бернса відправили до парафіяльної школи с. Далрімпла (1772), згодом — до вчителя у с. Кіркосвальд (1775). Родина часто переїздила з ферми на ферму.

Розпочав поетичну творчість, яку поєднував із роботою на фермі.

У віці 22 років був прийнятий до масонської ложі св. Давида (1781).

У листопаді 1786 приїхав до м. Единбурга. Познайомився з гравером і продавцем нот Дж. Джонсоном (1753–1811), який був шанувальником національної музики. Разом вони почали видавати збірку під назвою «Шотландський музичний музей» («Scots Musical Museum»; виходила 1787–1803), де публікували балади в обробці Бернса, а також його власні авторські твори.

Узяв в оренду ферму Еллісленд (графство Дамфрісшир) і в червні 1788 оселився там.

Після кількох спроб отримав посаду в акцизній службі (1789) та переїхав до м. Дамфріса (1791), де мешкав до кінця життя.

Творчість

Вірші почав писати 1773 під впливом народної поезії. Перша збірка «Вірші, написані переважно на шотландському діалекті» («Poems, Chiefly in the Scottish Dialect»; 1786). Творча спадщина Бернса складається з пісень, віршів, поем і епіграм, у яких поет реалістично відображав життя знедоленого селянства, виступав проти економічного, політичного і національного гноблення — «Був бідний фермер батько мій» («My father was a farmer»; 1792), «Два собаки» («The Twa Dogs»; 1786), «Послання Гейвіну Гамільтону» («A Dedication. To Gavin Hamilton»; 1786), проти святенництва — «Молитва святенника Віллі» («Address to Wm. Tyler, Esq»; 1787), провіщав неминучість революції. Найвищого розквіту творчість Бернса досягла під час Великої французької революції 1789–1794 і пов’язаного з нею піднесення революційно-демократичного руху в Шотландії. У ці роки сформувався глибоко демократичний світогляд і реалістичний творчий метод Бернса. Революційні й, зокрема, антивоєнні настрої пронизують усі твори цього періоду: «Дерево свободи» («The Tree of Liberty»; 1790), «Чесна бідність» («A Man’s a Man for a’ that»; 1795), патріотичний гімн «Брюс — шотландцям» («Robert Bruce’s March to Bannockburn»; 1793), який назвали «шотландською Марсельєзою», та ін.

Оспівував природу, кохання, високу мораль простолюдина. Для поезії Бернса характерні волелюбність, життєрадісність, глибокий гуманізм, демократизм, самобутність та художня досконалість.

Україніка

Творчість Бернса поціновували українські поети. Т. Шевченко називав Бернса «поетом народним і великим». І. Франко проводив паралель між Т. Шевченком і Бернсом. Леся Українка радила братові Михайлові включити твори Бернса до антології найкращих зразків світової поезії українською мовою. П. Грабовський у листах до І. Франка із заслання писав, що пісні Бернса «щиро народолюбні…».

Українською мовою твори Бернса з’явилися у 1870-х.

Українську бернсіану започаткував поет з Полтавщини В. Кулик (1830–1870; тепер Україна). 1874 було опубліковано у його перекладі баладу Бернса «Іван Ячмінь» («John Barleycorn»). 1896 з’явилися переклади поезій Бернса, зроблені В. Щуратом.

Вірші Бернса перекладали І. Франко, П. Грабовський, В. Мисик, М. Лукаш, С. Голованівський, В. Колодій, С. Борщевський та інші. М. Бажан присвятив поетові вірш «Спомин про Бернса» (1948).

Цитата

Хай навстіж вікна, навстіж двері!
І тьма, і сонце за дверми.
Назустріч іншій, новій ері
Виходить Бернс. Десь б’ють громи.
Десь б’ють громи, зростають бурі
І віщих альбатросів крик.
На Едінбурга площі хмурі
Він входить, як в інакший вік.[…]
Так він іде, так в вічність входить
Шотландський хлоп, бідацький син.
Земля, де Бернс родився, родить —
Ми знаєм — знов таких, як він. […]

(М. Бажан. З вірша «Спомин про Бернса». Цит. за кн.: Бажан М. Вибрані твори : у 2 т. Київ : Українська енциклопедія, 2003. Т. 1. С. 223–224).

Твори

The Poems, Letters and Land of Robert Burns : in 2 vol. London : G. Virtue, 1839–1840.
The Poems and Songs of Robert Burns: With Introduction, Notes, Glossary and Illustrations. New York : P. F. Collier & Son, 1909. 609 p.
Robert Burns: Selections. Indianapolis : Bobbs-Merrill Company, 1967. 324 p.
У к р. п е р е к л. — [Вірші] // Франко І. Я. Зібрання творів : в 50 т. Київ : Наукова думка, 1955. Т. 12. 736 с.; Т. 15. 520 с.
[Вірші] // Мисик В. Вибране. Київ : Держлітвидав, 1958. 317 с.
[Вірші] // Грабовський П. Твори : в 3 т. Київ : Держлітвидав, 1959–1960.
Поезії. Київ : Дніпро, 1965. 210 с.
[Вірші] // Голованівський С. Твори : в 3 т. Київ : Дніпро, 1981. Т. 1. 544 с.
[Вірші] // Мисик В. Твори : в 2 т. Київ : Дніпро, 1983. Т. 2. 750 с.
[Вірші] // Колодій В. Братерство. Львів : Каменяр, 1985. С. 38.
[Вірші] // Всесвіт. 1986. № 9. С. 153.

Література

Симоненко I. П. Поезія Роберта Бернса. Київ : Академії Наук УРСР, 1959. 230 с.
Нечипорук О. Д. Великий поет Шотландії. Київ : Знання, 1973. 46 с.
Crawford R. Robert Burns, a Biography. Princeton : Princeton University Press, 2009. 480 p.
Robert Burns: Poet 1759–1796 : in 2 vol. Catrine : Alloway Publishing, 2020.