Березнегувато-Снігурівська операція 1944

Березнегува́то-Снігурі́вська опера́ція 1944 — наступальна воєнна кампанія радянських військ Третього Українського фронту під час Другої світової війни, складник Дніпровсько-Карпатської стратегічної операції 1943–1944.

Історична довідка

Проводив 3-й Український фронт Червоної армії (командувач — генерал армії Р. Малиновський) 06.03–18.03.1945 з метою розгрому Миколаївського угруповання німецьких військ у межиріччі річок Інгульця та Південного Бугу.

Сили та плани сторін

На початку операції 3-й Український фронт мав 57 стрілецьких дивізій, кавалерійський, танковий і 2 механізовані корпуси, 7184 гармати і міномети, 1259 гармат протитанкових артилерійських, 573 танки і самохідні артилерійські установки, 593 літаки.

Йому протистояли 6-а німецька армія під командуванням генерал-полковника К.-А. Холлідта (1891–1985; тепер Німеччина) та 3-я румунська армія, яку очолював генерал П. Думитреску (1882–1950; Румунія). У складі 32 піхотних, 4 танкових і 1 моторизованої дивізії було 3386 гармат і мінометів, 359 танків і штурмових гармат. На цьому напрямку німецьке командування могло задіяти до 600 літаків.

Незважаючи на те, що в особовому складі сили сторін були рівні (близько 500 тисяч солдат і офіцерів з обох сторін), на напрямках головних ударів радянське командування зосередило сильні угруповання військ. Зокрема, на напрямку наступу 8-ї гвардійської армії радянські війська мали перевагу над противником у піхоті вчетверо. Армії ударних угруповань посилювали артилерійськими дивізіями прориву, що забезпечувало десятикратну перевагу в артилерії.

Характеристика

Етапи та результати кампанії

Готували операцію в найкоротші строки. Наступ військ 3-го Українського фронту розпочався 06.03.1944. У смузі наступу 8-ї гвардійської армії під керівництвом генерал-полковника В. Чуйкова німецькі війська вчинили запеклий опір. Відповідно за 1-й день наступу радянські війська просунулися лише на 2–3 км. Введення в операцію кінно-механізованої групи під командуванням генерала І. Плієва (1903–1979; тепер Росія) дало змогу до ранку 08.03 оволодіти м. Новим Бугом, перерізати залізницю Знам’янка — Миколаїв та розірвати німецьку оборону навпіл. 12.03 група вийшла на р. Інгулець південніше с. Снігурівки (тепер м. Снігурівка), перекривши шляхи відходу основним силам 6-ї армії противника на захід. Повного розгрому німецькому командуванню вдалося уникнути лише завдяки проведенню контрудару та вчасному відведенню головних сил угруповання на рубіж р. Південний Буг. 13.03 війська 28-ї армії визволили м. Херсон. 18.03, переслідуючи противника, війська 3-го Українського фронту вийшли до р. Південний Буг.

Наслідки операції

Оперативні завдання операції не виконано повністю, радянським військам не вдалося завершити оточення  ворожих дивізій у районі сел. Березнегуватого та с. Снігурівки. Противник спромігся прорватися за р. Південний Буг до м. Миколаєва, однак захоплення радянськими військами плацдармів і зручних позицій створило умови для продовження наступу на Одесько-Миколаївському напрямку.

Література

1. Das Deutsche Reich und der Zweite Weltkrieg : in 13 bd. Stuttgart : Deutschen Verlagsanstalt, 2007. Bd. 8. 1320 p.
2. Грицюк В. М., Лисенко О. Є. Весняний наступ українських фронтів // Віче. 2014. № 5. С. 36–39.
3. Грицюк В. М., Лисенко О. Є., Пилявець Р. І. та ін. Стратегічні та фронтові операції на території України у 1943–1944 рр. Київ : Національний університет оборони України ім. Івана Черняховського ; Інститут історії України НАН України, 2015. 508 с.

Автор ВУЕ

В. М. Грицюк

Покликання на цю статтю: Грицюк В. М. Березнегувато-Снігурівська операція 1944 // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Березнегувато-Снігурівська операція 1944 (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 16.10.2024