Бегемот

Бегемо́т, гіпопотам (Hippopotamus) — рід ссавців родини бегемотових ряду оленеподібних.

Зміст

1 Таксономія і поширення
2 Морфологічна характеристика
3 Спосіб життя
4 Додатково
5 Література
6 Автор
7 Відео

Таксономія і поширення

Єдиним сучасним видом роду є бегемот великий (Hippopotamus amphibius), який тепер мешкає в Африці, однак викопні рештки тварин знайдено на заході Азії та у Європі (найпівнічніше — в Англії). З о. Мадагаскар було описано 2–3 види бегемотів, які вимерли: Hippopotamus lemerlei, H. madagascariensis і дискусійний вид H. laloumena. Відомо, що в міоцені, пліоцені, плейстоцені й ранньому голоцені в Африці, Європі й Західній Азії були поширені понад 10 видів роду.

Морфологічна характеристика

Бегемот має бочкоподібний, зрідка вкритий волоссям тулуб, велику голову з широким ротом. Ніздрі розташовані у верхній частині морди. Кінцівки короткі й кремезні. Пальців 4, усі задіяні під час ходьби. Вага від 200 кг (H. minor) до майже 4 т (H. antiquus і H. gorgops). Ікла та різці великі.

Спосіб життя

Бегемоти — зграйні рослиноїдні тварини, що ведуть напівводний спосіб життя. Вони добре плавають і пірнають. Парування і народження відбувається у воді, де тварини також проводять більшу частину часу, пов’язаного з доглядом за потомством.

Додатково

Назва «бегемот» походить від нім. Behemoth, від пізньолат. behemoth, з давньоєвр. בהמות (Bəhēmôth), буквально — звір, монстр.

Література

Vermeij G. J. Nature: An Economic History. Princeton : Princeton University Press, 2004. 464 p.
Martínez-Navarro B. Early Pleistocene Faunas of Eurasia and Hominin Dispersals // Out of Africa I: The First Hominin Colonization of Eurasia. Dordrecht : Springer, 2010. P. 207–224.
Vaughan T., Ryan J., Czaplewski N. Mammalogy. 6th ed. Burlington : Jones & Bartlett, 2015. 755 p.
Utete B. A Review of Some Aspects of the Ecology, Population Trends, Threats and Conservation Strategies for the Common Hippopotamus, Hippopotamus amphibious L, in Zimbabwe // African Zoology. 2020. № 55 (3). P. 187–200.
Hutchinson J. R. The Evolutionary Biomechanics of Locomotor Function in Giant Land Animals // Journal of Experimental Biology. 2021. № 224 (11). P. 1–15. URL: https://journals.biologists.com/jeb/article/224/11/jeb217463/269062/The-evolutionary-biomechanics-of-locomotor
Avedik A., Clauss M. Chewing, Dentition and Tooth Wear in Hippopotamidae (Hippopotamus amphibious and Choeropsis liberiensis) // PLoS ONE. 2023. № 18 (10). P. 1–28. URL: https://journals.plos.org/plosone/article?id=10.1371/journal.pone.0291825