Беатріс Тінслі премія
Беатрі́с Ті́нслі пре́мія (англ. Beatrice Tinsley Prize) — нагорода Американського астрономічного товариства (англ. American Astronomical Society, AAS), яку присуджують раз на два роки як визнання внеску в астрономію, астрофізику, астрономічне приладобудування творчого або новаторського характеру.
Історична довідка
Премію названо на честь астронома та космолога Б. М. Г. Тінслі (1941–1981; Велика Британія — США): її дослідження є фундаментальним внеском у розуміння того, як еволюціонують галактики.
Лауреати премії
Беатріс Тінслі премію засновано 1985. Її лауреатами стали 23 науковці (станом на 2023 рік). Серед лауреатів премії:
1986 — Б. Джоселін (нар. 1943; Велика Британія) — відкриття першого пульсара;
1988 — Г. Юен (1922–2015; США), Е. Перселл (1912–1997; США) — відкриття радіолінії випромінювання Гідрогену на довжині 21 см;
1990 — А. Е. Г. Лабейрі (нар. 1943; Франція) — винахід і розроблення методу спекл-інтерферометрії;
1992 — Р. Г. Дикке (1916–1997; США) — винахід синхронного підсилювача;
1994 — Раймонд Девіс молодший (1914–2006; США) — винахід детекторів нейтрино, які дозволили провести перший вимір потоку сонячних нейтрино;
1996 — А. Вольщан (нар. 1946; Польща) — відкриття першої планети в системі пульсарів (першої екзопланети);
1998 — Р. Е. Вільямс (нар. 1940; США) — розроблення та удосконалення методів спектроскопії, особливо в дослідженнях газових туманностей;
2000 — Ч. Р. Олкок (нар. 1951; Велика Британія) — успішні пошуки масивних компактних гало-об’єктів;
2002 — Дж. Марсі (нар. 1954), Р. П. Батлер (нар. 1960), С. С. Фогт (нар. 1949; усі — США) — розробка допплерівської спектроскопії надвисокої роздільної здатності і виявлення позасонячних планет шляхом вимірювання променевих швидкостей;
2006 — Дж. Е. Карлстром (нар. 1957; США) — дослідження космічного мікрохвильового фону за допомогою Сюняєва — Зельдовича ефекту;
2014 — К. Лінтотт (нар. 1980; Велика Британія) — організація творчих колективів аматорів до передових досліджень в астрономії та астрофізиці;
2018 — Дж. Далкантонна (нар. 1968; США) — на знак визнання її роботи в галузі астрономії та розробок, що мають творчий або інноваційний характер і які відіграли важливу роль у вдосконаленні нашого розуміння Всесвіту;
2020 — К. Станек (нар. 1968), К. Кочанек (нар. 1965; обоє — Польща) — новаторський внесок в астрономію в тимчасовій області та їхні піонерські роботи з автоматизованої зйомки всього неба для детектування наднових зір (ASAS-SN).
Література
- Wolszczan A., Frail D. A Planetary Systema Round the Milli Second Pulsar PSR 1257+12 // Nature. 1992. № 355. P. 145–147.
- Burnell J. Astronomy. Pulsars 40 Years on // Science. 2007. № 318. P. 579–581.
- American Astronomical Society (AAS) (офіційний сайт). URL: https://aas.org/
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Шевчук О. Г. Беатріс Тінслі премія // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Беатріс Тінслі премія (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюдненно
Оприлюднено: 19.03.2023
