Бає-Латур, Анрі де
Бає́-Лату́р, Анрі́ де (фр. Baillet-Latour, Henri de; 01.03.1876, м. Брюссель, Бельгія — 06.01.1942, там само) — діяч олімпійського руху, третій президент Міжнародного олімпійського комітету (1925–1942), граф.
|
Бає-Латур, Анрі де (Baillet-Latour, Henri de) | |
|---|---|
| Народження | 01.03.1876 |
| Місце народження | Брюссель |
| Смерть | 06.01.1942 |
| Місце смерті | Брюссель |
| Напрями діяльності | Фізичне виховання та спорт |
Життєпис
Народився в аристократичній сім’ї колишнього губернатора провінції Антверпен. З раннього дитинства займався спортом (атлетикою легкою та кінним спортом).
Навчався в єзуїтській школі, згодом вивчав право у Левенському католицькому університеті (1895–1897). Після закінчення університету вступив на дипломатичну службу, працював у Нідерландах дипломатичним представником.
Спортивна діяльність
Обраний членом Міжнародного олімпійського комітету (1903), співзасновник Олімпійського комітету Бельгії (1906). Відповідав за координацію участі Бельгії в Літніх Олімпійських іграх 1908 (м. Лондон) та Літніх Олімпійських іграх 1912 (м. Стокгольм). Один із організаторів Літніх Олімпійських ігор 1920 (м. Антверпен).
Був головою комісії МОК з вироблення правил для організаторів Олімпійських ігор. За його головування представники Національних олімпійських комітетів отримали можливість відвідувати столицю майбутніх Олімпійських ігор і знайомитися з умовами перебування спортсменів, рівнем організації спортивних змагань. Ініціатор видання спеціального інформаційного бюлетеня МОК чотирма мовами, призначення аташе олімпійських та створення в кожній країні окремого офісу НОК.
1925 обраний президентом Міжнародного олімпійського комітету (після відставки П. де Кубертена, засновника сучасного олімпійського руху). Відповідав за проведення Літніх Олімпійських ігор 1936 в Німеччині. До МОК надходили звернення бойкотувати нацистський режим і перенести Олімпійські ігри з Берліна до Барселони. МОК не підтримав ідеї бойкоту, але зажадав від організаторів неухильного дотримання правил Олімпійської хартії та гарантії рівних умов підготовки та участі в Іграх для всіх спортсменів. Ці вимоги були озвучені на віденській сесії МОК 1933. На цій сесії Бає-Латур був переобраний президентом ще на один термін.
Докладав зусиль для розмежування понять аматорського та професійного спорту (наполягав на непорушності принципу аматорства та вважав дух фейр-плей основою олімпійського руху).
За його президентства з олімпійської програми були виведені теніс, бейсбол, регбі. Це стало причиною конфліктів між МОК і різними спортивними федераціями.
Активно підтримував ідею проведення Зимових олімпійських ігор та участі жінок у змаганнях. У роки його керівництва почалося затвердження жіночих дисциплін олімпійської програми в легкій атлетиці, фехтуванні, гімнастиці, плаванні, лижному спорті та ковзанярському спорті. За його участі були створені постійні олімпійська та показова програми, олімпійські нагороди стали єдиними для всіх видів спорту. Бає-Латур очолював МОК до кінця життя.
Визнання
У Левенському католицькому університеті утворено кафедру управління спортивними організаціями, якій присвоєно ім’я Бає-Латура (2005).
У с. Латур 1969 засновано музей, в експозиції якого є матеріали про родину Бає-Латура, 2010 тут відкрито тематичні зали.
Додатково
Зумів успішно організувати Літні Олімпійські ігри 1920 (м. Антверпен) на тлі руйнувань після Першої світової війни, маючи лише один рік на підготовку.
У червні 1939 МОК одностайно проголосував за організацію Німеччиною Зимових Олімпійських ігор 1940, відібравши право на проведення у Японії. Бає-Латур стверджував, що рішення на користь нацистської Німеччини показало незалежність МОК від політичних впливів. Зрештою Олімпіаду було скасовано у зв’язку з війною.
Система управління МОК, створена за його керівництва, діє до теперішнього часу. Прагнув налагодити взаємодію між членами комітету, гарантувати прозорість прийнятих рішень.
Література
- Carpentier Fl. Le Comité international olympique en crises: la présidence de Henri de Baillet-Latour, 1925–1940. Paris : L'Harmattan, 2004. 441 p.
- Goldstein E. S. Count Henri Baillet-Latour // Encyclopedia of the Mordern Olympic Movement. London : Greenwood Press, 2004. P. 464–468.
- Carpentier F. Henri de Baillet Latour: Globalising the Olympic Mouvement // Global Sport Leaders. A Biographical Analysis of International Sport Management. Cham : Palgrave Macmillan, 2018. P. 107–123.
- Miller D. The Official History of the Olympic Games and the IOC. Athens to Pyeongchang 1894–2018. Lausanne : International Olympic Committee, 2019. 585 p.
- Krieger J. Power and Politics in World Athletics: A Critical History. London : Routledge, 2021. 284 p.
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Редакція ВУЕ Бає-Латур, Анрі де // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бає-Латур, Анрі де (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 17.12.2021