Батумський мирний договір

Бату́мський ми́рний до́говір 1918 — угода про мир між Вірменією і Османською імперією, укладена 04.06.1918 у м. Батумі (тепер м. Батумі, Грузія).

Підписаний після завершення Батумської мирної конференції (11.05.1918–26.05.1918, м. Батум), учасниками якої були представники Османської імперії й Закавказької Демократичної Федеративної Республіки (ЗДФР, 22.04.1918–26.05.1918 держава у Закавказзі, до складу якої входили території сучасних Вірменії, Грузії, Азербайджану). Оскільки ЗДФР після конференції розпалася, Вірменія уклала з Османською імперією окремий мирний договір.

Передумови

Геополітичними передумовами були мирні договори, підписані Українською Народною Республікою і Російською Соціалістичною Федеративною Радянською Республікою із країнами Четверного Союзу (див. Троїстий союз) у м. Брест-Литовську (тепер м. Брест, Білорусь; див. Брест-Литовський мирний договір 1918).

Під час Батумської мирної конференції значний вплив на перебіг і наслідки переговорів справили суперечності у поглядах делегацій на облаштування регіону Закавказзя і вимоги османських дипломатів. Османська імперія висунула представникам ЗДФР масштабні територіальні претензії, що охоплювали значну частину територій сучасних Грузії та Вірменії включно з м. Батумом, м. Тифлісом (тепер м. Тбілісі, Грузія) і м. Вагаршапатом (церковна столиця Вірменії, резиденція католікоса — голови Вірменської апостольської церкви). Османські делегати також претендували на контроль над Закавказькою залізницею (пролягала територією всіх трьох країн Південного Кавказу). Також Османська імперія висунула Азербайджану вимогу про доступ до його нафтових промислів і вимагала у Вірменії безперешкодно пропускати османські війська в Азербайджан по її території.

Наслідком поєднання цих чинників став поділ ЗДФР на три окремі держави — Грузинську Демократичну Республіку (незалежність з 26.05.1918), Азербайджанську Демократичну Республіку (незалежність з 27.05.1918) і Демократичну Республіку Вірменія (в Батумському договорі названа Республікою Вірменія, незалежність з 28.05.1918).

Безпосередньо під час перемовин османські війська розпочали збройне вторгнення на територію населених вірменами частин Ериванської губернії (у 1847–1917 територіально-адміністративна одиниця Російської імперії), окупувавши значну частину новопроголошеної держави й зупинившись на підступах до її столиці — м. Еривана (тепер м. Єреван, Вірменія).

У цих умовах делегація Вірменії була змушена погодитися на ультимативні вимоги османських дипломатів.

Домовленості

Відповідно до Батумської угоди Вірменія зберігала за собою Ново-Баязитський повіт (із центром у м. Баязиті, тепер м. Догубаязит, Туреччина) і східні частини Александропольського (із центром у м. Александрополі, тепер м. Гюмрі, Вірменія), Ечміадзінського (із центром у м. Вагаршапаті, див. Ечміадзін), Ериванського й Шарур-Даралагезького (із центром у с. Баш-Норашені, тепер м. Шарур, Азербайджан) повітів Ериванської губернії. Османська імперія відновлювала контроль над втраченими нею раніше м. Карсом і м. Ардаганом (обидва — тепер Туреччина) із околицями, а також анексувала Сурмалинський повіт (із центром у м. Игдирі, тепер Туреччина) і частини територій Шарурського, Нахічеванського (із центром у м. Нахічевані, тепер Азербайджан), Ечміадзінського й Александропольського повітів. Крім того, Вірменія зобов’язалася вивести усі вірменські збройні формування з м. Баку й гарантувати безпеку мусульманському населенню на своїй території.

Втрата чинності

На територіях, які згідно з Батумським договором відійшли до Османської імперії, мешкало близько 1,25 млн вірмен. На території, яка залишалася за Вірменією, — близько 960 тис. вірмен.

Частина вірменських збройних формувань не визнала чинності Батумського договору.

Фактично Батумський договір припинив дію після укладення Мудроського перемир’я (30.10.1918, порт с. Мудроса, о. Лемнос, Греція) між Османською імперією й командуванням військ Великої Британії як уповноваженими Антанти і виходу Османської імперії з Першої світової війни.

Література

  1. Hovannisian R. G. The Republic of Armenia : in 4 vol. Berkeley : University of California Press, 1971. Vol. 1: The First Year, 1918–1919. 547 p.
  2. Şahin E. Türkiye ve Maverâ-yı Kafkasya İlişkileri İçerisinde Trabzon ve Batum Konferansları ve Antlaşmaları (1917–1918). Ankara : Türk Tarih Kurumu Basımevi, 2002. 818 p.
  3. Mikaberidze A. Conflict and Conquest in the Islamic World: A Historical Encyclopedia : in 2 vol. Santa Barbara : ABC-Clio, 2011.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Батумський мирний договір // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Батумський мирний договір (дата звернення: 11.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено:
06.11.2023

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶