Баррас, Поль
Барра́с, Поль (Баррас, Поль Франсуа Жан Ніколя, віконт де; фр. Barras, Paul François Jean Nicolas, vicomte de; 30.06.1755, громада Фокс-Амфу, тепер департамент Вар, регіон Прованс — Альпи — Лазурний Берег, Франція — 29.01.1829, громада Шайо, тепер у складі м. Парижа, Франція) — державний і політичний діяч, один із лідерів Великої французької революції.
|
Баррас, Поль | |
|---|---|
| Народження | 30.06.1755 |
| Місце народження | Фокс-Амфу, Франція |
| Смерть | 29.01.1829 |
| Місце смерті | Париж, Франція |
| Напрями діяльності | політика |
Походження і ранні роки
Народився у дворянській сім’ї. Отримав домашню освіту. 1771 (у віці 16 років) вступив на військову службу у званні су-лейтенанта (відповідник молодшого лейтенанта). Розжалуваний у рядові та звільнений із війська через звинувачення у крадіжці. Відновлений у званні завдяки протекції родичів і спрямований до колоніальних військ у Французькій Індії (гарнізон м. Пондішері, тепер м. Пондічеррі, Індія). Згодом служив в інших підрозділах французьких колоніальних військ.
Вийшов у відставку 1783 у званні капітан-лейтенанта. Відтоді мешкав у м. Парижі.
Діяльність
1789 став членом Якобинського клубу, але не брав активної участі в політичному житті. 1792 обраний делегатом Конвенту від департаменту Вар. У Конвенті долучився до партії монтаньярів. Брав участь у місіях Конвенту в департаментах Верхі й Нижні Альпи, придушенні заколоту в м. Тулоні (1793). Під час придушення цього заколоту відзначив заслуги Наполеона Бонапарта (пізніше — Наполеона І Бонапарта) і протегував йому до 1799.
27–28.07.1794 був одним із лідерів Термідоріанського перевороту як комендант м. Парижа й командувач внутрішніми військами міста. Організував арешт М. Робесп’єра і його прихильників. 1795 придушив роялістський заколот у м. Парижі.
Після утворення Директорії 1795 став її членом і лідером. Єдина особа, яка залишалася членом Директорії від її утворення до розпуску. Перебуваючи на найвищих державних посадах, відзначався невпорядкованим особистим життям і схильністю до азартних ігор. Після перевороту 1799 і приходу до влади Наполеона I Бонапарта усунутий від справ.
Мешкав у Бельгії, Італії, на півдні Франції.
З 1815 жив у громаді Шайо (передмістя м. Парижа, тепер у складі міста), де написав спогади.
Твори
- Mémoires : en 8 t. Clermont-Ferrand : Paléo, 2004–2006.
Література
- Monteagle H. La première rencontre de Barras et de Bonaparte // Revue de l'Institut Napoléon. 1958. № 69. P. 141–145.
- Monteagle H. Barras au Neuf thermidor // Annales historiques de la Révolution française. 1977. № 229. P. 377–384.
- Davidson I. The French Revolution: From Enlightenment to Tyranny. New York : Pegasus Books, 2016. 352 p.
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Баррас, Поль // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Баррас, Поль (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 12.09.2023