Барнетт, Семюел Джексон
Ба́рнетт, Се́мюел Дже́ксон (англ. Barnett, Samuel Jackson; 14.12.1873, округ Вудсон, штат Канзас, США — 22.05.1956, м. Пасадена, штат Каліфорнія, США) — фізик.
|
Барнетт, Семюел Джексон (Barnett, Samuel Jackson) | |
|---|---|
| Народження | 14.12.1873 |
| Місце народження | Вудсон |
| Смерть | 22.05.1956 |
| Місце смерті | Пасадена |
| Alma mater | Університет Денвера, Корнелльський університет |
| Напрями діяльності | електричні й магнітні явища, гіромагнітні ефекти, геомагнетизм |
Життєпис
Отримав 1894 ступінь бакалавра мистецтв з фізики в Університеті Денвера, 1898 — ступінь доктора в Корнелльському університеті (м. Ітака, штат Нью-Йорк, США). Працював в університетах Стенфорда (1900–1905), Тулейна (1905–1911), Огайо (1911–1918), відділі земного магнетизму Інституту Карнегі у м. Вашингтоні (1918–1926), професор Каліфорнійського університету в Лос-Анжелесі (1926–1944).
Наукова діяльність
Праці присвячено вивченню електричних і магнітних явищ, гіромагнітних ефектів, геомагнетизму.
Опублікував 1903 книгу «Елементи електромагнітної теорії» (англ. «Elements of electromagnetic theory»), яку присвятив другу — професору Ф. Х. Сміту (1829–1928; США) з Університету Вірджінії.
1909 відкрив явище намагнічування феромагнітного стрижня під час його швидкого обертання навколо поздовжньої осі за відсутності магнітного поля (див. Барнетта ефект), де проявляється взаємозв’язок між магнітним і механічним моментами частинок речовини — носіїв магнетизму (електрон, протон, атомне ядро, молекула, йон). Обернене йому явище — поворот вільно підвішеного феромагнітного зразка під час його намагнічування у зовнішньому магнітному полі (явище Айнштайна — де Гааза). Вказані магнітні явища дозволяють визначати гіромагнітне відношення атомів і на основі цього зробити висновок про природу магнетизму різних речовин, й доказу того, що електрон має спіновий імпульс і магнітний момент, пов’язаний із цим спіном. Проте в сучасних дослідженнях для цього частіше використовують явища магнітного резонансу.
1925 експериментально довів існування йоносфери.
Здійснив 1931 зворотній дослід Толмена — Стюарта.
Визнання
Премія Комстока Національної академії наук (АН; 1918). Неодноразові номінації на отримання Нобелівської премії з фізики (остання відбулася за декілька місяців до його смерті). Член Національної дослідницької ради, Американського фізичного товариства, Геофізичного союзу, Американської академії мистецтв і наук (1921), Філософського товариства Вашингтона та Вашингтонської АН.
Праці
- Elements of Electromagnetic Theory. London : Forgotten Books, 2019. 500 p.
- У с п і в а в т. — Theories of Magnetism. Washington : National Research Council of the National Academy of Sciences, 1922. 261 p.
- Le Magnetisme. Paris : Jouve, 1940. 348 p.
Література
- Dunn M., Kaplan J., Ellis J. Samuel Jackson Barnett, Physics: Los Angeles // University of California: In Memoriam. Berkeley : The University of California, 1958. Р. 3–5.
- Храмов Ю. А. История физики. Киев : Феникс, 2006. 1176 с.
- Подопригора Н. В., Садовий М. І., Трифонова О. М. Фізика твердого тіла. Кіровоград : Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка, 2013. 413 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Барнетт, Семюел Джексон // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Барнетт, Семюел Джексон (дата звернення: 10.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 18.07.2023
[Категорія:]]
