Барладяну, Василь Володимирович

Барладяну,-Василь-Володимирович.jpg

Барладя́ну, Васи́ль Володи́мирович [23.08.1942, с. Шипка, тепер Автономне територіальне утворення з особливим правовим статусом Придністров’я, Молдова (територія, яку контролює невизнана Придністровська Молдавська Республіка; див. Придністров’я) — 03.12.2010, м. Одеса, Україна] — журналіст, мистецтвознавець, громадський діяч, політв’язень.


Барладяну, Василь Володимирович

Народження 23.08.1942
Місце народження Шипка
Смерть 03.12.2010
Місце смерті Одеса
Напрями діяльності журналістика


Відзнаки

Ордени За заслуги ІІІ ступеня
Барладяну, Василь Володимирович ВУЕ.jpg

Освіта

Після закінчення школи і служби в армії пройшов навчання на курсах Одеської школи військових кореспондентів (закінчив 1964). У 1965–1970 навчався на філологічному факультеті Одеського державного університету (тепер — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова).

1971–1972 вивчав історію румунського й болгарського мистецтва й літератури на історико-філологічних факультетах Софійського університету (м. Софія, Болгарія) і Бухарестського університету (м. Бухарест, Румунія).

Діяльність

У студентські роки почав писати поезії (російською мовою, згодом — українською мовою). Збірка «Ший, дружино, швидше прапор» (1965; не опублікована, рукопис вилучили під час обшуку 1976) містила патріотичні вірші українською мовою.

1969–1974 — завідувач кабінету мистецтвознавства Одеського державного університету. Досліджував українсько-болгарські й українсько-румунські культурні зв’язки. Підготував до захисту дисертацію «Образ людини в живописі й літературі Другого Болгарського царства 1118–1396» на ступінь кандидата мистецтвознавства (до захисту недопущений).

На межі 1960-х — 1970-х встановив зв’язки з правозахисним рухом в Україні. З поч. 1970-х статті Барладяну активно поширюються у самвидаві.

1974 виключений із Комуністичної партії Радянського Союзу і звільнений з університету.

1976 після тривалого безробіття — старший науковий співробітник Одеського музею західного і східного мистецтва. Наприкінці року під час обшуку у Барладяну вилучено численні самвидавні матеріали і рукописи його власних творів. На знак протесту проти обшуку підготував заяву до обласного прокурора Одеської області проти політичних переслідувань, копію заяви разом з іншими матеріалами для самвидаву передав М. Д. Руденку як керівникові Української Гельсінської групи.

Заарештований 1977. Після арешту частина його публіцистичних текстів опублікована за кордоном.

Засуджений до трьох років позбавлення волі. 1980 повторно засуджений до такого ж терміну. Обидва вироки винесені за ст. 187-1 («Наклепи на радянський державний і суспільний лад») Кримінального кодексу УРСР. Покарання відбував у Рівненській області, згодом — у Донецькій області.

Після звільнення (1983) повернувся до м. Одеси.

Під час Перебудови відновив активну громадську діяльність. Учасник Української ініціативної групи за звільнення в’язнів сумління (1987, разом із М. М. Горинем, С. І. Хмарою, В. М. Чорноволом та ін.). Член редакційних колегій відновленого позацензурного журналу «Український вісник» (з 1987) і новозаснованого позацензурного журналу «Кафедра» (м. Львів, з 1988).

У 1990-х упродовж короткого часу викладав в Одеському національному університеті імені І. І. Мечникова. У 1990-х — 2000-х займався публіцистичною й літературною діяльністю.

Нагороди

Орден «За заслуги» ІІІ ступеня (2005)

Твори

  1. Твори: Ще раз про неволю… Торонто : Beskyd Graphics, 1990. 92 с.
  2. Між людством і самотністю. Поезії політв’язня. 1965–1987. Одеса : Юридична література, 2002. 264 с.
  3. Сонник: Словник сновидінь політкаторжанина. Київ : Юніверс, 2003. 112 с.

Джерела

  1. Суд у справі Василя Барладяну (27–29.06.1977) // Український правозахисний рух. Документи і матеріали Української гельсинської групи. Торонто; Балтимор : Смолоскип, 1978. С. 318–323; 371–381.

Література

  1. Українська Громадська Група сприяння виконанню Гельсінкських угод : в 4 т. / Упоряд.: Є. Ю. Захаров, В. В. Овсієнко. Харків : Фоліо, 2001.
  2. Барладяну-Бирладник Василь Володимирович / Упоряд. А. В. Іванченко. Одеса : Одеська національна наукова бібліотека, 2016. 136 с.
  3. Касьянов Г. Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1960–1980-х років. 2-ге вид., випр. і допов. Київ : Кліо, 2019. 272 с.

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Барладяну, Василь Володимирович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Барладяну, Василь Володимирович (дата звернення: 11.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
12.09.2023

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶