Баристер
Бари́стер (англ. barrister від «called to the Bar» — покликаний до символічного бар’єру, що в середньовічному англійському суді відділяв «публіку» від власне суддівської колегії) — вищий ранг адвокатів в Англії та Уельсі, яким належить виняткове право виголошувати промови в суді.
Історична довідка
Національна адвокатура Англії створена 1285 на основі законодавчого акта короля Едуарда I. На думку вітчизняних правників, розʼєднання адвокатської професії відбулося 1340. Коло захисників, допущених до дебатів у судах загального права, було обмежене докторами права та баристерами, підготовчу роботу здійснювали судові чиновники — соліситори та аторнеї. Класична юридична освіта в середньовічній Англії ґрунтувалася на вивченні римської правової доктрини. Помітним було зверхнє ставлення до місцевих звичаїв. Однак у судах загального права домінували прецеденти з місцевої практики, тому докторам права протистояли баристери — знавці права прецедентного. Вони проходили трирічне й затратне (від 28 тодішніх фунтів стерлінгів) навчання в одній із чотирьох, офіційно визнаних владою шкіл-пансіонів (англ. Inns). З часом баристери почали опановувати й інші структури правосуддя (королівські суди та Суд канцлера), де первісно домінували т. зв. сержанти права (англ. serjeants-at-law), з яких призначали королівських суддів. 1547 в королівській декларації за баристерами визнано право присутності (адвокатської діяльності) в судах Вестмінстера (королівських). 1846 скасовано монополію сержантів права на ведення справ у суді загальних тяжб, відтоді вона перейшла до баристерів.
Характеристика
Інститут баристерів діє лише в Англії та Уельсі. Їхню діяльність регулює Рада стандартів адвокатури (англ. The Bar Standards Board). Сучасні баристери мають право бути суддями і адвокатами: в англійській правовій доктрині суддю вважають «першим захисником підсудного». Традиційно баристер приймає справи до провадження лише опосередковано, через соліситора, за винятком карних справ, які баристер приймає сам. Наявність двох категорій адвокатів (баристерів та соліситорів) не відповідає сучасній світовій практиці. Це зумовлено передусім складністю ведення судових справ у країнах англосаксонської правової системи: наявністю значної кількості судових прецедентів за відсутності звичних для континентальної системи кодексів. В інших частинах Великої Британії та в державах Британської співдружності націй категорії адвокатів відрізняються, мають власні органи управління, які не пов’язані з м. Лондоном. Станом на 2024 баристерами є приблизно 15 тисяч юристів, 70 % яких постійно проживають у м. Лондоні. Цей статус відкриває шлях до прибуткової юридичної практики та політичної кар’єри. Прикладом може бути лідер лейбористів [див. Лейбористська партія Великої Британії] баристер К. Р. Стармер (1962; Велика Британія) — Премʼєр-міністр Великої Британії (з липня 2024).
Література
- Макарчук В. С. Короткий нарис історії адвокатури. Львів : Растр-7, 2023. 258 с.
- Bar Standards Board. URL: https://www.barstandardsboard.org.uk/
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Макарчук В. С. Баристер // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Баристер (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 08.08.2024
