Баналітет

Баналіте́т (фр. banalité, від фр. banal — те, що належить сюзерену) — один із феодальних привілеїв у середньовічній Західній Європі. Передбачав монопольне право феодалів надавати селянам у користування виробничі будівлі та інвентар, право на володіння якими було закріплено за синьйором (млини, печі для випікання хліба, виноградні преси тощо), а також домашніх тварин для спаровування. Мешканці відповідного феодального володіння могли користуватися лише цими виробничими засобами за ціну, встановлену їх власником. Також баналітет передбачав право утримувати бика чи кабана для спарювання.

Найбільшого розповсюдження право баналітету набуло у Північній Франції, де воно відоме з 10 ст. У Новий час зберігався зберігався рудимент баналітету — обов’язок селян використовувати панський млин.

Остаточно баналітет було скасовано під час Великої французької революції, в ніч на 04.08.1789, коли Установчі збори ліквідували привілеї знаті.

Баналітет обмежував право селян на володіння засобами виробництва, суперечив свободі торгівлі та засадам ринкової економіки.

Література

  1. Гуржій О. І. Баналітет // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. Київ : Наукова думка, 2003. Т. 1 : А — В. С. 177.
  2. Історія держави і права зарубіжних країн (Середні віки та ранній новий час) / Б. Й. Тищик (ред.). Львів : Світ, 2006. 696 с.

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Баналітет // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Баналітет (дата звернення: 7.12.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
25.11.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ