Балаклавська бухта

Балакла́вська бу́хта — бухта Чорного моря в межах м. Севастополя. Розташована в Балаклавському районі міста.

Історична довідка

Відома з античності як Сюмболон-Лімне («бухта знаків, символів, прикмет»). Закладена не пізніше 5 ст. до н. е. Від 15 ст. називалася Балик-Юве (Балик-Лава; «садок для риби»), що трансформувалося в сучасну назву.

Характеристика

Має тектонічне походження.

Бухта вигнута, за формою схожа на фіорд. Простягається в субмеридіональному напрямку.

Оточена скелястими, подекуди стрімкими берегами. Вхід розташований між мисами Георгія та Курона. Непомітно з боку моря.

Довжина — близько 1 500 м, ширина — 200–400 м. Глибина варіює від 5 до 35 м.

Фарватер звивистий.

Значення

Балаклавська бухта розвивалася, зокрема, як центр водного туризму.

Наявні причальні споруди.

Додатково

У 20 ст. за «холодної війни» тут було споруджено секретний підземний комплекс (база підводних човнів, ремонтний завод). На його базі відкрито військово-морський музей «Балаклава» (засновано 2002).

Література

1. Гриневецкий С. Р., Жильцов С. С. Черноморская энциклопедия. Москва : Международные отношения, 2006. С. 62–63.
2. Балаклава, мыс Айя, мыс Фиолент / Авт.-сост. М. Г. Новиков. Севастополь : Библекс, 2007. С. 4.

Автор ВУЕ

А. С. Івченко

Покликання на цю статтю: Івченко А. С. Балаклавська бухта // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Балаклавська бухта (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 09.02.2023