Бакуловіруси

Баку́лові́руси (Baculoviridae) — родина вірусів, які спричиняють захворювання членистоногих. Назва «бакуловірус» пов’язана з формою нуклеокапсиду, походить від лат. baculum — палиця.

Характеристика

У складі родини 4 роди (Alphabaculovirus, Betabaculovirus, Gammabaculovirus, Deltabaculovirus), 85 видів різних патогенних вірусів. Інфікують понад 600 видів комах-господарів з рядів лускокрилих (Lepidoptera), перетинчастокрилих (Hymenoptera), двокрилих (Diptera), прямокрилих (Orthoptera), твердокрилих (Coleoptera), сітчастокрилих (Neuroptera), щетинковостих (Thysanura) та волохокрильців (Trichoptera). Більшість видів бакуловірусів було виділено з лускокрилих.

ДНК-віруси із замкнутими кільцевими дволанцюговими геномами ДНК розміром від 80 до 180 кб. Геноми упаковані в нуклеокапсиди (середній діаметр становить 30–60 нм, довжина — 250–300 нм) у формі бацили. Cеквеновано геноми щонайменше 29 видів бакуловірусів. Характеризуються складним реплікаційним циклом, який завершується включенням віріонів у кристалічну білкову матрицю. Експресія генів бакуловірусів відбувається за типом транскрипційного каскаду, в якому кожний наступний етап залежить від експресії генів на попередньому етапі.

Основою для класифікації бакуловірусів стали варіації в кількості нуклеокапсидів усередині кожного віріону й кількості віріонів усередині тілець включення. Залежно від тілець включення бакуловіруси поділяють на три субгрупи. Субгрупа А — віруси ядерного поліедрозу (NPV): у поліедр (об’єднання многогранників) включено декілька віріонів — нуклеокапсид у мембрані. Відповідно до особливостей ізоляту кожний віріон може включати в мембрану один (S) чи багато (М) нуклеокапсидів. Субгрупа В — віруси гранульозу (GV): мають віріони, які містять у мембрані лише один нуклеокапсид. Єдиний віріон оточує білок гранулін і утворюється гранула. Субгрупа С — невключені віруси (NOV): віруси, що не утворюють тілець включення. Бакуловіруси звичайно називають за ім’ям хазяїна, з якого їх одержано.

Значення

Бакуловіруси відіграють важливу екологічну роль: регулюють чисельність популяцій комах. Тривалий час їх застосовують як цільові агенти біоконтролю проти шкідників лісового господарства й сільського господарства. Заходи щодо біоконтролю із використанням бакуловірусів розроблені здебільшого для боротьби з комахами-шкідниками з рядів лускокрилих і перетинчастокрилих (зокрема пильщиків). Бакуловірусні інсектициди виявили ефективність проти комах-шкідників, зокрема гусені тропічного метелика антикарсії гемматаліс (Anticarsia gemmatalis), совки кукурудзяної (Helicoverpa zea) і шовкопряда непарного (Lymantria dispar).

Література

  1. Строковська Л. І., Кіхно І. М., Мелешко Р. А. Структурно-функціональна організація геномів бакуловірусів // Біополімери і клітина. 2002. Т. 18. № 1. С. 3–12.
  2. Slack J., Arif B. The Baculoviruses Occlusion‐Derived Virus: Virion Structure and Function // Advances in Virus Research. 2006. Vol. 69. P. 99–165.
  3. Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія / За ред. В. П. Широбокова. 3-тє вид., онов. та допов. Вінниця : Нова Книга, 2021. 920 с.
  4. Family: Baculoviridae // International Committee on Taxonomy of Viruses. 2009. URL : https://ictv.global/report_9th/dsDNA/Baculoviridae


Автор

Редакція ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Бакуловіруси // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бакуловіруси (дата звернення: 11.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
18.07.2023


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶