Баконь

Ба́конь (угор. Bakony, від buk — жолудь, бук) — карстовий масив гірський у центральній частині Угорщини.

Баконь
Тип	гірський хребет
Країни	Угорщина
Найвища точка	Керіш-хедь (709 м)
Ширина (км)	40
Довжина (км)	80
Площа (кв. км)	4 000

Зміст

1 Географічне положення
2 Характеристика
3 Література
4 Автор ВУЕ

Географічне положення

Розташований у Центрально-Задунайському краї, більша частина — у медьє Веспрем, інші — у медьє Дьєр-Мошон-Шопрон і Феєр.

Простягається з південного заходу на північний схід. Гірське пасмо переривчасте.

Характеристика

Площа масиву — близько 4 тис. км². Ширина хребта гірського — близько 40 км, довжина — 80 км.

Найвища вершина — г. Керіш-хедь (709 м).

Масив розділений розломом на дві частини: Північний Баконь та Південний Баконь (проходить між містами Девечером та Варпалотою з заходу на схід). Кестхейське плато відокремлене від масиву Південного Баконю Балатонським нагір’ям і Тапольцайською улоговиною, однак також вважається частиною Баконю.

Масив більшою мірою складений з морських відкладів (вапняків, доломітів, мергелів) тріасового (див. Тріасовий період і тріасова система) та юрського (див. Юрський період і юрська система) періодів. У його південних районах також з’являється вулканічний базальт. Основні сучасні форми гірського хребта сформувались близько 45 млн років тому. У регіоні Баконю є велика кількість печер, серед яких 15 перебувають під охороною.

Вітер у регіоні здебільшого дме в північно-західному напрямі (перпендикулярно масиву), тому найбільше атмосферних опадів випадає у північно-західних районах Баконю (подекуди понад 800 мм на рік). Південно-східна частина масиву, особливо плато Веспрем, сухіша (опадів менше 600 мм на рік). Середньорічна температура в Північному Баконі становить +8,5 °C, а в Південному Баконі — до +10 °C. На схилах, що виходять до озера Балатон, переважає середземноморський вплив, тому літо тут ще спекотніше, а зима ще м’якша.

Більшість території вкрита лісовими масивами. На півдні ростуть запашна цибуля, папороть, косарики болотні. У тепліших територіях Балатонської височини вирощують інжир і виноград. В областях з більшою кількістю опадів дерева утворюють густу й висотну лісосмугу, що є важкопрохідною. Платоподібні вершини масиву та їхні пологі схили вкриті дубово-буковими лісами або використовуються як пасовища. Тут водяться олені, муфлони, кабани, рисі, 190 видів птахів (з 350, що живуть в Угорщині). У басейні Марцаль є місця гніздування лелек.

Характерними галузями економіки у регіоні Баконю є тваринництво, деревообробка, лісове господарство, а на території, що переходить у Малу Середньодунайську рівнину, — орне землеробство. У районі Балатонської височини розвинуті виноградарство та землеробство.