Базель-Ландшафт

Ба́зель-Ландша́фт (нім. Basel-Landschaft, фр. Bâle-Campagne, італ. Basilea-Campagna, ретороман. Basilea-Champagna),
Базель-Ланд (нім. Baselland) — кантон Швейцарії.

Базель-Ландшафт (Basel-Landschaft)
Тип	кантон
Адміністративний центр	Лісталь
Країна	Швейцарія
Площа (кв. км)	517,67
Чисельність населення (тис.осіб)	289
Густота населення (осіб на кв.км)	559
Адміністративні кордони	Базель-Штадт, Аарґау, Золотурн, Юра
Міжнародні кордони	Франція, Німеччина

Географічне положення

Розташовано на північному заході країни.

Межує на півночі з кантоном Базель-Штадт, на північному сході та сході — з кантоном Аарґау, на півдні — з кантоном Золотурн і на заході — з його ексклавами, на південному заході — з кантоном Юра.

Має також міжнародні кордони: на північному заході та заході — з Францією, на північному сході — з Німеччиною.

Адміністративний поділ

Включає 5 округів (Арлесхайм, Лауфен, Лісталь, Зіссах, Вальденбург) і 86 комун (громад).

Територія — 517,67 км².

Адміністративний центр — м. Лісталь.

Історична довідка

За античності тут мешкали племена алеманів.

З 1 ст. територія сучасних кантонів Базель-Штадт і Базель-Ландшафт входила до провінції Верхня Германія в складі Римської імперії.

Пізніше в середньовіччі регіон належав до князівства-єпископства Базель Священної Римської імперії германської нації. Світську й духовну владу мали базельські єпископи.

Унаслідок реформи від 1495 перебував у складі Верхньорейнського округу.

1501 територія регіону ввійшла до Швейцарського Союзу як окремий кантон Базель.

Згодом він став одним із центрів Реформації. У 16–18 ст. тут також відбулися повстання, спричинені нерівноправністю селян порівняно з мешканцями м. Базеля.

Після розпаду Швейцарського Союзу 1798 кантон належав до Гельветійської республіки.

1815 Базель увійшов до відновленої конфедерації.

Недостатнє представництво населення сільської місцевості в політичній системі та фактична відсутність громадянських прав призвели до масових повстань.

1832 у м. Лісталі скликано спеціальну нараду, яка склала текст конституції регіону як окремої адміністративно-територіальної одиниці.

Базель-Ландшафт утворено 1833 унаслідок поділу Базелю на два кантони.

1969 відбувся референдум про возз’єднання напівкантонів, що не отримало підтримки серед мешканців Базель-Ландшафту.

Природа

Із південного заходу на північний схід Базель-Ландшафт перетинає гірський масив Юра. Найвища точка — г. Гінтері Егг (1 169 м).

Територією кантону протікають р. Рейн (кордоном із Німеччиною) та її притоки Бірсіг (близько 20 км), Ергольц (близько 30 км), Бірс (усі ліві; близько 75 км) тощо.

Клімат помірний, із м’якою зимою та теплим вологим літом. Середня температура січня — +1,5 °С, липня — +21,5 °С. Середньорічна кількість опадів — понад 800 мм, найбільше в теплу пору року.

Населення

Загальна кількість населення (2019, оцінка) — 289 468 осіб, густота — 559 осіб/км².

За етнічними групами: швейцарці (76,9 %), інші (23,1 %). За релігійними групами: нерелігійні (32,5 %), реформатори (27,6 %), католики (26,2 %) та інші.

За віковими групами: до 19 років — 19,1 % осіб, 20–64 роки — 58,7 %, 65 років і більше — 22,2 %. За статевими групами: чоловіки (49 %), жінки (51 %).

Німецьку мову вважали рідною 86,2 % осіб.

Населення зростає, 2015 становило 278 тис. осіб.

Господарство

Базель-Ландшафт — один із найбільш економічно розвинених регіонів Швейцарії. Розташування в центрі Європи сприяє розміщенню тут міжнародних компаній. 2018 валовий внутрішній продукт на душу населення становив 75,5 тис. швейцарських франків. У первинному секторі економіки зайнято 2 % осіб, у вторинному — 26,5 %, у третинному — 71,5 % (2018, оцінка).

Основні галузі промисловості: приладобудування, обробна, хімічна, фармацевтична. Тут розташовано штаб-квартири приладобудівної компанії «Ендресс+Гаузер» («Endress+Hauser»; м. Райнах), виробників електричних батарейок «Рената» («Renata»; м. Ітінген) і годинників «Ронда» («Ronda»; м. Лаузен), компаній хімічної промисловості «Кларіант» («Clariant»; м. Муттенц) та фармацевтичної «Рікола» («Ricola»; м. Лауфен).

Розвинено торгівлю, ресторанне й готельне господарство, банківську справу тощо. Один із чільних секторів економіки — туризм. Щорічно Базель-Ландшафт відвідують 140–150 тис. осіб. Нараховують понад 50 закладів для розміщення.

Найближчий міжнародний аеропорт «Базель — Мюлуз — Фрайбург» (Євроаеропорт), яким спільно керують Швейцарія та Франція, розташовано за 23 км від м. Лісталя. Найбільша залізнична станція — Лісталь; виконуються перевезення в далекому й міжнародному сполученні. Загальна протяжність автомобільних доріг становить 425 км. Є порти на р. Рейні, через які надходить 10–12 % усього імпорту Швейцарії.

Освіта та культура

Базель-Ландшафт спонсорує Базельський університет. Тут діють Вища школа мистецтв і дизайну (засновано 1999; м. Мюнхенштайн) і підрозділи Університету прикладних наук Північно-Західної Швейцарії (засновано 2006; м. Муттенц).

Найбільший інформаційний центр регіону — кантональна бібліотека в м. Лісталі. Там само працюють музей Базель-Ландшафту (засновано 1836), поетичний та міський музей (засновано 1946), у комуні Аугст — римський археологічний музей Августа (Аугуста; засновано 1955). Серед традиційних заходів — щорічний карнавал Фастнахт.