Багатозначність
Багатозна́чність, полісемі́я — наявність в одного знака двох і більше тлумачень, що мають між собою смисловий (див. Смисл) зв’язок.
Багатозначність властива як вербальним (словесним), так і невербальним знакам.
Зміст
Невербальна багатозначність
Наприклад, відчинені двері крамниці означають, що до неї можна заходити, але можуть означати й те, що приміщення провітрюють.
Якщо співрозмовник зчіплює пальці обох рук, це може означати або його неприязне ставлення до тих, хто поряд; або учасник комунікації намагається подолати хвилювання, масажуючи пальцями однієї руки долоню чи пальці іншої; або надворі чи в приміщенні занадто холодно й тому мета жесту — зменшення тепловтрати.
Звуковий сигнал від водія автомобіля пішохід може трактувати і як прохання дати дорогу, і як пропозицію підвезти, і як неформальне привітання.
Якщо італієць стукає себе по носі вказівним пальцем, це означає попередження про небезпеку. У Нідерландах цей жест означає «я (чи хтось інший) в нетверезому стані», у Великій Британії — «таємниця поміж нами». У Греції жест «великий палець догори», який в більшості країн трактується як схвальний, означає небажання продовжувати розмову. У соціальних мережах значок використовують для схвалення (подобається, вподобайка, лайк, like). В Ірані «великий палець догори» — грубий натяк сексуального характеру.
Вербальна, словесна, або лексична багатозначність
У більшості випадків під терміном «багатозначність» розуміють саме лексичну багатозначність, або лексичну полісемію. Наприклад, слово «супутник» означає:
1) особу або істоту, яка супроводжує іншого;
2) природне тіло, що обертається навколо планети;
3) апарат, що досліджує космічні об’єкти;
4) пристрій для приймання теле- та інтернет-зв’язку.
В усіх значень є спільне: «супутник» — предмет, особа, істота, що перебуває поряд, супроводжує, має певну несамостійність.
Із часом деякі значення можуть зникати: «карусель» нині означає атракціон, що обертається; раніше ж каруселлю називали кінні лицарські змагання з бігу по колу та влучання в ціль. Інколи слова з первісним значенням лишаються вузькоспеціалізованими, натомість із новими значеннями входять до широкого вжитку: «планшет» у значенні «дошка з натягнутим на неї папером, на який наносять план місцевості» належить до фахових термінів у галузі геодезії; у значенні «плоска сумка з прозорим боком для карти» — до військової термінології; «розбірна сцена» — до спеціалізованої лексики, що стосується театру; натомість термін «планшет» у значенні «кишеньковий персональний комп’ютер» відомий широкому загалу.
Інколи слово набуває нових значень: «кімната» — приміщення у будівлі, а також віртуальний простір у соціальних мережах — відеоконференція в режимі реального часу. «Корона» — «вінець, символ влади монарха», з 2020 — народнорозмовна назва коронавірусу COVID-19.
Слово має як пряме (основне), так і переносні (похідні) значення. Наприклад, «футболити» означає «штовхати ногою від себе м’яч або інший предмет»; переносно — «проганяти, не допускати до себе когось, відмовляти комусь, намагатися спекатися чийогось товариства». «Бобер» — назва тварини роду Castor L. (пряме, основне значення); на військовому жаргоні бобрами називають воїнів-інженерів.
Лідія Лисиченко (1928–2022; Україна) визначила декілька типів лексичної багатозначності:
1) радіальна — усі непрямі значення походять від прямого (наприклад, «блиск» — яскраве сяяння, світіння (основне, пряме значення); переносно — багатство, розкіш, пишнота; яскравий прояв високих якостей, таланту, розуму; складова частина назв деяких мінералів);
2) ланцюжкова — кожне значення є похідним від найближчого попереднього (наприклад, «жменя» — долоня й пальці в зігнутому стані (основне, пряме значення); кількість чого-небудь, що вміщується в жмені; незначна кількість чого-небудь);
3) радіально-ланцюжкова, що об’єднує обидва типи (наприклад, «дорога» — смуга землі, по якій їздять і ходять (основне, пряме значення); перебування в русі; місце для проходу, проїзду; правильний напрямок руху).
Література
- Лисиченко Л. А. Лексикологія сучасної української мови (Семантична структура слова). Харків : Вища школа, 1976. С. 26–27.
- Кочетков В. В. Психология межкультурных различий. Москва : PerSe, 2001. С. 332–333.
- Левицький В. В. Лексична полісемія та квантитативні методи її дослідження // Мовознавство. 2003. № 4. С. 17–25.
- Nerlich B., Todd Z., Herman V. et al. Flexible Patterns of Meaning in Mind and Language. Berlin; New York : Mouton de Gruyter, 2003. P. 441.
- Овчаренко Н. Термінотвірний потенціал багатозначності // Теоретичні й прикладні проблеми сучасної філології. 2019. Вип. 8 (1). С. 110–114.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Малаш О. В. Багатозначність // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Багатозначність (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено: 26.04.2021
