Баган

Бага́н (діалект. Буган) — давньослов’янське божество або дух, покровитель домашньої худоби. У народній уяві поєднував антропоморфні й зооморфні риси — наділений подобою людини з головою барана.

Зміст

1 Характеристика
2 Додатково
3 Література
4 Автор ВУЕ

Характеристика

Етимологія є предметом полеміки: припускають як автентично слов’янське, так і давньоіранське походження назви.

Згідно з повір’ями давніх слов’ян, баган дбав про рогату худобу, оберігав її від хвороби, збільшував приплід, наглядав за отарами. Розгніваний баган робив самок безплідними або ж вбивав ягнят і телят при народженні.

Давні білоруси виокремлювали для нього в хліві особливе місце і влаштовували маленькі ясла, де він мав би оселитися й мешкати. Сіно з його ясел вважалося цілющим, ним годували корів, які нещодавно отелилися.

З опікою багана пов’язували добробут і збагачення селянина.

Дійшли свідчення 1870 про «нещодавнє побутування» вірувань у багана в Пінському та Слуцькому повітах Мінської губернії, Берестейському повіті Гродненської губернії в Російській імперії (тепер території Білорусі, частково Західної України та Східної Польщі).

Додатково

В архіві Академії наук Білорусі зберігаються опитувальні листи від 1924 з Бобруйського повіту (тепер територія Могильовської обл. Білорусі), які свідчать про залишки вірувань у багана навіть на поч. 20 ст. Зокрема, в опитувальному листі № 405 з с. Ясень Осипівського району зазначено: «Есть у Далідовіча ікона. Бог у выглядзе рагатай дамашняй жывелы, як заборонец хатняй жывелы».
Поширена версія про те, що назві «баган» передувало слово «багаття», що мало семантику вогню як багатства, родинного вогнища, символа добробуту родини. Часто від «баган» виводять і слова «багач», «багатій», «багатство».

Література

Плачинда С. П. Словник давньоукраїнської міфології. Київ : Український письменник, 1993. С. 13.
Афанансьев А. Поэтические воззрения славян на природу: Опыт сравнительного изучения славянских преданий и верований в связи с мифическими сказаниями других родственных народов : в 3 т. Москва : Современный писатель, 1995. Т. 1. С. 40.
Бычков А. А. Энциклопедия языческих богов. Мифы древних славян. Москва : Вече, 2000. С. 49.
Войтович В. Українська міфологія. Київ : «Либідь», 2002. С. 22.
Илиади А. И. О некоторых иранизмах славянского словаря. Частина II // Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах. 2013. Вип. 27. С. 161–162.